Містечко Шпиків, розташоване на річці Шпиківка, по дорозі з Тиврова чи Немирова до Могилева-Подільського, вперше згадується 7 травня 1494 року, як власність брацлавського зем’янина Сенка Кішки, надана йому Великим князем литовським Олександром. Наступна згадка про поселення – у документах 1507 року, де воно згадується, як Ошпиків (Ошпеків). Іван Кішка продав Шпиків і кілька сіл у 1582 році князю Янушеві Острозькому. Після того містом володіли Замойські, Конєцпольські, Любомирські, Потоцькі.
На початку ХVII ст. Шпиків був великим селом, але козацькі війни другої половини століття спустошили його.
У 1711 році, під час Прутського походу, у Шпикові зупинявся російський цар Петро І, про що писав Олександр Пушкін в «Історії Петра».
Певний час Шпиків належав Октавії – доньці Станіслава Щенсного Потоцького. В середині XVIII ст. вона вийшла заміж за Леонарда Свейковського. Так Шпиків став одним з перших володінь Свейковських.
У 1760-му році Леонард Свейковський збудував у Шпикові замок-резиденцію в стилі бароко. Він складався з чотирьох схожих один на одного будинків, які утворювали внутрішній квадратний двір. Через особливості рельєфу зовнішні фасади корпусів замку переважно двоповерхові, а фасади, що виходять у внутрішній двір – одноповерхові, крім надбрамної башти. Палацові будівлі по їх зовнішніх (наріжних) сторонах вінчали чотири шестигранні в плані двоповерхові башти. Найвищою спорудою резиденції була велика, квадратна в плані, надбрамна башта, що трохи виступає назовні. Зберігся малюнок замку авторства Наполеона Орди.
Замок ніколи не зазнавав нападів, оскільки татари і турки в той час вже нападали на Поділля. Не зачепили замок і російські війська Апраксіна, які придушували повстання барських конфедератів, бо Свейковські були противниками конфедерації. З часом Леонард Свейковський придбав ще три десятки маєтків на південно-східному краєві Речі Посполитої, а в 1790 році став Подільським воєводою.
Після Леонарда Свейковського Шпиковим володіли його старший син Міхал і онук Леон. У 1844 році Леон Свейковський побудував у Шпикові цукровий завод – один з найперших і найбільших на Поділлі. Виробництво приносило значний прибуток, а продукція заводу відзначалася почесними нагородами Петербурзького, Московського та Нижегородського ярмарків. (Завод діяв ще в 2005 році. але до цього часу його старовинні будівлі шпиківчани розібрали на цеглу дощенту. Залишилися стояти лише дві реально просто величезні труби).
На початку 1860-х років Шпиків став волосним центром у складі Брацлавського повіту Подільської губернії.
У 1865 році Леон Свейковський продав маєток і замок камер-юркерові височайшого двору Миколі Балашову. (Дуже перебудований будинок керуючого маєтком, створений в еклектичному стилі на початку ХХ ст., як кажуть, за проектом Владислава Городецького, зберігся за кількасот метрів від замку (далі дорогою через греблю ставу).
Нова сторінка в житті Шпикова почалася з поселенням тут хасидських цадиків з «чорнобильської» династії. В 1885 році ребе Менахем Нахум Тверський, званий хасидами ребе Нухімце, був запрошений до Шпикова для благословення нового кіркуту (до того євреїв ховали на кладовищі у Печері). За хасидським переказом, ребе обійшов територію кладовища лише тричі замість необхідних чотирьох, так як йому стало погано і не залишилося сил закінчити обхід.
Загалом Шпиків залишався небагатим містечком. Лише в 1897 р. місцевим євреям вдалося замостити торгові вулиці. Що два тижні влаштовувалися базари.
У 1907 році в колишньому замку Свейковських сталася велика пожежа.
Радянська влада встановилася у Шпикові в 1920-му році. В 1923 р. Шпиківська волость була реорганізована в район, а Шпиків став районним центром.
22 липня 1941 р. Шпиків окупували німецькі війська. Містечко увійшло в зону румунської окупації – губернаторство Трансністрію. Перед Другою світовою війною тут проживало 895 євреїв (18% населення), для них було влаштоване гетто. 8 грудня 1941 р. за наказом губернатора Алексяну 848 євреїв Шпикова (чомусь залишили 27) були виселені в село Рогізну, а в серпні 1942 року їх перевели до концтабору в сусідньому селі Печері. За офіційними даними, там загинули 539 євреїв Шпиківського району.
В післявоєнні роки населення Шпикова іще зменшилося. Містечко особливо сильно занепало після втрати ним у 1962 році статусу районного центру (переведений до Тульчина).
З часом у колишньому замку Свейковських було розібрано (чи й самі частково розвалилися) корпус і три наріжні башти, а на території збудовано двоповерхову споруду незрозумілого призначення (яка тепер є пусткою і напівруїною). Сьогодні у двох вцілілих корпусах замку і надбрамній башті мешкають люди.
Місцеві жителі, в усякому разі ті троє, до яких я звертався (навіть і зовсім похилого віку), поняття не мали про якийсь замок у Шпикові. Лише після моїх довгих описів того, яким він зараз може бути, і що там люди живуть, і т. п. – звучали «перли» на кшталт: «А, це мабуть, де Люба живе …», «Ну, це ж де цигани живуть? … (Які!?!) … Ну, дівчата?». «А, це мабуть біля кантори сахзаводу …».
Та все одно, замок вдалося знайти.
Він лежить біля підніжжя пагорба над ставком (що обабіч замку).
Найбільш «замковою» є надбрамна башта. На жаль, вона втратила своє барокове завершення.
Збереглися цікаві склепіння проїзду і петлі брами,
а тут, мабуть, сиділа сторожа.
Фасад «лівого» корпусу
З внутрішнього двору вцілілі корпуси – такі собі два веселенькі житлові будиночки, кожен на одну родину.
Єдина вціліла наріжна башта, ліва з боку фасаду, з шоломоподібною покрівлею, з пробитою зовнішньою стіною, через діру видно обвалене міжповерхове перекриття і стелю «в його процесі».
Обійшовши замок з тилу, з боку ставу, виявив (на мою власну думку) ще один його корпус, який не траплявся на фото раніше (помітив у заростях рештки прилеглого до будівлі замкового муру).
Як звичайно, третій корпус зараз «руїна-смітник у процесі розбирання». В його нижньому поверсі ще можна побачити склепіння і рештки якихось конструкцій, вірогідно, господарського призначення.
«На іншому кінці» цього ж муру знаходяться якісь цегляні рештки з залишками склепінь – можливо, четвертого корпусу.
Ось такий маловідомий «замок Нових Часів»…
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
