Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 23 апр 2018, 5:53

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 6 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 24 июн 2013, 23:31 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Ще восени далекого 2004 року вдалося побувати з екскурсійною поїздкою до «Скель Довбуша» на Івано-Франківщині. Так як у ті роки в моєму полі зору вже перебувала середньовічна фортифікація, впали у вічі явні залишки оборонного рову і валу біля цих скель, але на той час просто включив це місце до переліку відвіданих оборонних споруд. «Повернутися» зміг лише тепер, та й оцифрованих фото «аналогової ери» досить мало. Наперед вибачаюся за наявність на знімках «надмірної кількості людей» – через обмежену кількість кадрів багато фото родини, а частина знімків узагалі не моя.

Так що, спочатку, «географічно-легендарна» інформація.
Основна група Бубниських скель розташована поблизу сіл Бубнище і Поляниця Долинського р-ну Івано-Франківської обл. та села Труханів Сколівського р-ну Львівської обл., в урочищі Заломи на південному схилі г. Соколової, на висоті 668 м над рівнем моря, в межах гряди завширшки 200 м і завдовжки 600 м. Найбільші скелі мають форму веж або нахилених плато зі стрімкими боками, складаються з сірого пісковику. Вони розташовані серед букового лісу.
Изображение
Найбільшою за розмірами скелею в урочищі є Основний масив (Основняк). Чотирма тріщинами, що розтинають Основняк зі сходу на захід і однією — з півночі на південь, він розділений на сім «островів». Глибина тріщин подекуди сягає 35 метрів, вони місцями дуже вузькі. Найвищий останець урочища — так званий «Броненосець», від підніжжя до вершини 46 м, висота інших — 35-40 м.
Ці скелі та їх околиці, площею 100 га, 30.03.1981 р. постановою Ради Міністрів УРСР були включені до пам’яток природи республіканського значення, як ботаніко-геоморфологічний резерват. Тепер вони розташовані на території Поляницького регіонального парку. Ці виходи пісковиків знаходяться практично на одній лінії з деякими скелями Сколівського р-ну — поблизу Верхнього Синьовидного (на південному схилі Комарницького хребта та в долині на схід від г. Пожерниця), Ямельницькими, Урицькими і, очевидно, геологічно пов’язані з ними.
Історично скелі називалися Бубниські, оскільки знаходяться недалеко від околиці села Бубнище. А в 1950-их роках їх назвали «Скелі Довбуша» (час появи цієї назви стосовно Бубниських скель приблизно співпадає з часом цілого ряду перейменувань, в тому числі і Станіславова на Івано-Франківськ). Тепер, вживаючи назву «скелі Довбуша», часом потрібно уточнювати: «Ті, що біля Бубнищ», або «Не ті, що в Яремчі».
Зміна назви потребувала «історичних» фактів та «народних переказів». Єдиним історичним фактом є перебування Олекси Довбуша в цих краях восени 1744 р. під час походу до Дрогобича і Турки. Але чи дійсно відвідував він ці скелі, а тим більше чи тут зупинявся, достовірно не відомо.
Одночасно з наданням Бубниським скелям назви «Скелі Довбуша» почали з’являтись і відповідні «народні» легенди:
— тут заховане золото Олекси Довбуша, і знаходиться воно в скелі, яка нагадує мішок...
— коли смертельно поранений Олекса Довбуш помирав, Карпати грізно затремтіли, земля розкрилась і утворилися скелі;
— Олекса Довбуш 25 років переховувався у цих скелях і збирав тут своїх сподвижників. А коли цісарському уряду вдалося спіймати Довбуша, його розрубали на 12 шматків і розіслали навколишніми селами, щоби люди боялися йти в опришки. Тому частини скель названі частинами тіла ватажка опришків. «Тут ніби рука Олекси, а далі ніби його голова, а через тріщину є й кам’яне серце Довбуша, до нього треба торкатися лише лівою рукою – буде у житті кохання і щасливий шлюб...»
Але є й такі, котрі могли дійти і з давніших часів:
— існує камінь, який прикриває вхід до потаємної печери і відсувається від заповітного слова...
— багач з Войнилова, бажаючи побудувати тут замок, морив людей непосильною роботою, примушуючи їх довбати печери в скелях...
— праворуч від другої ущелини на стіні проглядається силует голови лева; кажуть, що це зображення пов’язане з періодом князювання Данила Галицького, в якого був син Лев...
— за силуетом лева видніється глибока похила тріщина. Згори на скелях спочиває величезна каменюка, що нагадує бубон. Під час одного з набігів татар місцеві жителі кинулися до скель, щоб укритися там від жорстокого ворога. Але татари наздогнали їх і порубали. Лише одній дівчині вдалося добігти до скель і попросити в них захисту. Скелі розсунулися і сховали втікачку, а на переслідувачів посипався град каменів. Коли ворог знову нападав на ці землі, скелі розсувалися, дівчина виходила з укриття і била в бубон, попереджуючи жителів села про небезпеку … і т.п.
На жаль, зараз вже важко відрізнити автентичні твори від «екскурсійних» підробок.

Комплекс, який, власне, зацікавив мене 2004 року – так званий «замок» – розташований у північній частині Основного масиву.
Изображение
Подвір’я «замку» – це галявина, оточена з трьох сторін скелями, а з четвертої (північної) сторони захищена ровом і валом, від яких збереглися добре помітні сліди.
Изображение
На північ від оборонного валу простежуються залишки ставка, який омивав південно-західну сторону скелі Голець. Воду в ставку підтримувала дамба, залишки якої можна знайти безпосередньо на захід від Гольця. Час побудови дамби невідомий, тому неясно, чи ставок відігравав якусь роль для мешканців «замку», чи був створений у пізніші часи.
В цілому, на території пам’ятки збереглися сліди близько 80 % забудови.
Изображение
(Схема основних печерних приміщень)
У скелі, в північно-східній частині «подвір’я», висічена двоповерхова ніша, очевидно, вона виконувала роль четвертої стіни дерев’яної будівлі.
Изображение
Висота нижньої ніші — приблизно 1,7 м, верхньої — 2 м. Над верхньою нішею висічені «ялинкою» два навкісні пази для кріплення даху цієї будівлі. Крім того, посередині нижньої ніші ще є вхід висотою 1,6 м у печеру (звану «великою») — приміщення майже прямокутної форми, розмірами приблизно 3,5 м в ширину та 6 м у глибину. В ній можна пройти в повний зріст.
Изображение
Зліва і справа вздовж стін кімнати висічені уступи-лави, висотою 0,45 м і шириною 0,6 м.
Изображение
Справа (на південь) від ніші з «великою» печерою тягнеться глибока тріщина-ущелина, якою розрізана вся товща скелі Основного масиву із заходу на схід. На стінах цієї тріщини є декілька заглиблень до 0,3 м.
Изображение Изображение
Виглядає так, що тут була якась дерев’яна споруда, а в ці заглиблення вставлялись дерев’яні балки. Оскільки в тріщині напівтемрява, а влітку там завжди прохолодно, можливо, що то був склад продуктів (в усякому разі, таку версію називав екскурсовод).
Справа від цієї тріщини, в нижній частині скелі, висічена довга, практично на всю ширину стіни, ніша глибиною 0,3-0,4 м і висотою 2,3 м.
Изображение
У лівій її частині висічена ще одна печера, шириною близько 6 м, висотою 2,3 м та глибиною понад 2 м. За деякими даними, четверта її стіна була не дерев’яною, а викладеною з каменю. Згідно з «переказами», тут була конюшня. Біля неї була велика прибудова, яка, начебто, стояла ще у XVIII ст. Про її існування свідчать залишки фундаменту, виявлені в 1969 році.
Справа від «конюшні», у південній частині цієї ж ніші, є ще одна печера, вхід до якої дуже подібний за розмірами входу до «великої» печери,
Изображение
але верхня частина не прямокутна, як у «великої», а напівкругла. По заглибленнях у підлозі припускають, що ця печера служила коморою.
Нагорі, між «конюшнею» і «коморою», є практично вертикальна неглибока півтораметрова тріщина, яка, можливо, використовувалася для з’єднання зовнішньої прибудови з внутрішніми нішею і печерами.
На південній скелі-стіні «подвір’я», в південно-східному кутку, видно ще дві довгі вертикальні заглиблення: висічений паз висотою 4 м і поруч — природна тріщина на всю висоту стіни.
З південно-східного кутка «подвір’я» на схід тягнеться ще одна тріщина. Вона так само, як і попередня, розтинає скелю Основного масиву із заходу на схід. У стінах цієї тріщини також виявлено пази для балок. Припускають, що вхід до останньої прикривався воротами.
Изображение Изображение
Зліва від цієї тріщини, нагорі, в глибині скелі висічений резервуар розмірами 2х2 м і глибиною приблизно 6 м. Якщо дивитись з боку «подвір’я» на східну стіну, то він знаходиться посередині між «конюшнею» і «коморою», високо над ними. Над резервуаром викладена захисна кам’яна арка (на ній в 2004 році росла береза).
Изображение Изображение
Нібито, зробивши аналіз розчину, яким скріплялись камені цієї арки, дослідники знайшли у ньому сир і яйця. «Колодязь» не сягав рівня водоносного шару і міг служити тільки для збору дощової води. Можливо також, що тут зберігали принесену воду, яку витягали нагору при допомозі якихось механізмів. В усякому разі, на східній стороні каменю, що знаходиться безпосередньо на північ від арки, висічені дві ніші для утримання балок, глибокі сходи і довгий (приблизно 5 м) подвійний вертикальний паз. Можливо, що всі вони мали якесь відношення до збору (або постачання) води до резервуару.
На камені на схід від колодязя також висічені сходи, які тягнуться «стежкою» над усією східною стіною «подвір’я». Вона веде до так званої «голови Довбуша», яка височіє на скелі над першою («великою») печерою.
Изображение
Сходи видовбані то під ліву ногу, то під праву, і згори не завжди видно, де знаходиться наступна сходинка.
Ланцюжок сходів висічений і над південною скелею-стіною «подвір‘я», який починається з її південно-західного кута.
Изображение
Піднявшись цими сходами вгору та пройшовши повз «бубон» — камінь нібито відповідної форми, і потрапляємо на плато.
Оборонний рів (видно сліди),
Изображение
що охоплює «подвір’я» з півночі, східною частиною впирається у північну стіну масиву, а західна частина поступово переходить у так зване «Чистилище» — глибоку тріщину, яка розтинає Основний масив з півночі на південь. В одному місці тріщина стає такою вузькою, що не кожен зможе крізь неї протиснутись. Тому вона є неодмінним атрибутом будь-якої екскурсії. Потім тріщина дещо розширюється і вліво (на схід) веде відгалуження, яким можна вибратись до нижньої (південної) сторони Основного масиву.
В кінці 1990-х рр. на галявині на захід від подвір’я «замку» була збудована капличка (хоча нас і підганяли, вдалося її відвідати і поспілкуватися з доглядачем; фото, на жаль, нема).
Системного археологічного дослідження скельно-печерного комплексу біля Бубнищ поки що, наскільки мені відомо, не проведено, а в жодному відомому писемному чи картографічному джерелі середньовіччя про нього немає згадок. Всі висновки та гіпотези будуються майже виключно на здогадках, припущеннях і аналогіях.
Так, техніка обробки стін Бубниських печер подібна до тієї, що і стін печер поблизу сіл Розгірче і Верхнього Синьовидного Сколівського р-ну Львівської обл. Це може означати, що з’явились вони приблизно в один і той самий час, і залишили їх носії однієї й тієї ж матеріальної культури. На те, що в печерах біля села Розгірче був монастир, вказує багато ознак. Тому вважається можливим, що і печерний комплекс на Бубниських скелях — це залишки скельного монастиря.
Так само за аналогією зі скельним комплексом Тустань, частина дослідників вважає, що пiзнiше тут був оборонно-фортечний пункт, скельний замок. Так, дослідження М. Ф. Рожка нібито доводять, що у княжі часи (ІХ-ХІІІ ст.) на скелях була збудована фортеця. Окрім інших ознак, на це вказують залишки в’їзних воріт, підйомного мосту, резервуару з водою. Деякі вчені дотримувалися думки, що дане укріплення було частиною цілої фортифікаційної системи, яка захищала південні кордони Галицької Русі (зокрема, Михайло Грушевський визначив Скелі Довбуша як оборонний скельно-печерний комплекс).

(Основні дані - за матеріалами Степана Слуцького)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 07 июл 2013, 10:30 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2369
Вега писал(а):
Тепер, вживаючи назву «скелі Довбуша», часом потрібно уточнювати: «Ті, що біля Бубнищ», або «Не ті, що в Яремчі».
Зміна назви потребувала «історичних» фактів та «народних переказів». Єдиним історичним фактом є перебування Олекси Довбуша в цих краях восени 1744 р. під час походу до Дрогобича і Турки. Але чи дійсно відвідував він ці скелі, а тим більше чи тут зупинявся, достовірно не відомо.

Скелі поблизу с. Бубнище.

ИзображениеИзображение

Народ шанує і свято зберігає пам'ять про своїх героів, тому не дивно, що перебуванню Довбуша він приписує майже всі скелі в Карпатах. Коли я була в Розгірчі, то місцеві жителі називають ці скелі також скелями Довбуша.

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 19 июл 2013, 19:50 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2369
Знайшла опис скель на сайті “Туристичні Бескиди”:

Цитата:
“Скелі Довбуша” в Бубнище
Основна група скель площею 100 га, висотою до 30 м, півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом.
Крім основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі є чимало окремих скель-веж. Серед них слід відзначити на заході найвищий "Тюльпан" (до 40 м висоти) на південний захід від нього - "Лялька", а також на півночі при дорозі відокремлений "Вітряк".
Ці печери з лавами, сходами, ровами, валами-бійницями, колодязями на жаль і до сьогоднішнього дня остаточно не вивчені. Більшість вчених вважає що найбільш ймовірно це залишки скельного монастиря. Дехто вважає що тут були замки або сторожові укріплення ще з руських часів ІХ-ХІІІ ст.,які сповіщали населення про тривогу перед нападом. До цього часу збереглися сліди прибудов до скель, можливо це були дерев'яні стіни і зміцнення якогось замку. Дехто пов'язує різні споруди в печерах і самі печери з перебуванням там ватажків карпатських опришків особливо з ім'ям Олекси Довбуша. Піднявшись по сходах на скелі, відкривається прекрасна панорама на карпатські хребти далеко на південному заході можна побачити гору Ключ, а трохи правіше - гору Парашку.


Така цікава арка зі сходами до колодязя.

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 01 фев 2014, 12:44 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2369
Панорамний вигляд скель в Бубнищі. Можна збільшити.

ИзображениеИзображение

Зараз є ідея відтворити дерев'яну забудову фортифікаційних укріплень на скелях, використовуючи скельні зарубки. Цікаво хто візьметься за цю справу, це було би щось подібне до укріплення в Тустані. :o

Цитата:
У Бубнищі вже виділена заповідна територія, а наявні сліди дають можливість відтворити дерев'яну забудову послідовно окремими фрагментами. Залишки 80% слідів забудови дозволять відтворити комплекс у найбільш вірогідному вигляді – створити єдиний комплекс дерев’яних наскальних укріплень, який, безумовно, вразить і захопить уяву туристів та екскурсантів, додасть привабливості унікальному природному явищу.


http://skelja.at.ua/load/skeli_dovbusha/1-1-0-2

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 08 май 2014, 6:25 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2369
олена писал(а):
Така цікава арка зі сходами до колодязя.


На скелях проглядається ще одна викладена з каменю арка, що вказує на серйозну будівлю, напевно оборонну, яка існувала на скелях. Не вистачає ентузіаста типа М. Рожка, щоби відтворити первісний її вид. Можна збільшити.

ИзображениеИзображение

Ще пару фотографій з видами скель.

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Бубниське скельне укріплення
СообщениеДобавлено: 22 июн 2015, 19:05 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2369
Декілька старовинних зображень скель в Бубнище.

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение


ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 6 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters