Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 18 фев 2019, 22:50

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 120 ]  На страницу 1, 2, 3, 4, 5, 6  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 16 май 2014, 21:20 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
В этой теме предлагаю размещать скрины из художественных фильмов, которые снимали во Львове и области.
Желательно, конечно, сразу с привязками к месту съёмки, если оно автору поста известно.
Ну и современные ракурсы, повторяющие кадры из фильма, тоже приветствуются.
Можно даже короткие видео ролики тоже тут размещать.
Ну а поскольку таких фильмов наберётся не один десяток, думаю, что работы тут непочатый край ;)

Начнём не с Д’Артаньянов, а с менее известного фильма «Овод», снятого в 1955 году по мотивам романа Этель Войнич.

Итак, несколько кадров из этого фильма:

Иезуитский костёл св. Петра и Павла:

Изображение

Часовня Боимов:

Изображение

Армянский двор:

Изображение

Площадка за забором через дорогу ещё не заросла деревьями:

Изображение

Изображение

А на этом кадре видно, что у скульптуры Христа голова ещё на месте:

Изображение

Во время съёмок 1978 года первой дуэли Д’Артаньяна, головы у статуи уже не было.

Ну и кульминация – это, конечно же, костёл св. Эльжбеты, до превращения его в склад:

Изображение

Ничего не могу сказать насчёт съёмок в интерьере – в нём снимали, или нет, но снаружи храм – просто красавец!
Кресты, кстати, тоже ещё на месте:

Изображение

Изображение

Изображение


Последний раз редактировалось A_Wolkoff 16 май 2014, 21:39, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 16 май 2014, 21:26 
Не в сети
Капитан
Капитан
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 ноя 2007, 16:46
Сообщения: 1010
Откуда: Москва
Отличная идея с такой темой!
Насчет "Овода" - не знал.... Понятно, что в пионерском детстве смотрел, но тогда на это внимание не обращал, а тут - так наглядно!
И - получается, что из хф - этот наиболее близок по съемкам пейзажей к войне? Разница то - всего-ничего.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 16 май 2014, 21:37 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
В цвете - думаю да, этот. Есть ещё "Иванна" - 1958 по-моему. Там Цитадель шикарно снята, Онуфриевский монастырь и ещё много колоритных львовских улочек.

Благодаря фундаментальной работе, проделанной уважаемой ІКО, имеем полный список с аннотациями фильмов, снятых во Львове, начиная с рождения кинематографа :).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 16 май 2014, 22:47 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант

Зарегистрирован: 13 мар 2009, 21:26
Сообщения: 700
Откуда: Львов
До "Овода" были:

У радянські часи Львів, з його виразною «інакшістю», «європейськістю», став об’єктом уваги кращих радянських режисерів, адже львівська «натура» успішно виконувала «ролі» чи то абстрактного європейського міста, чи то конкретних Кракова, Рима, Парижа... Першими побували у Львові радянські документалісти, які з’явилися в Західній Україні вже у вересні 1939 р., з групою операторів приїхав сам Олександр Довженко. Завданням О. Довженка було створення ілюстративного пропагандистського кіно, яке би у повній мірі продемонструвало значення та доцільність об’єднання українських земель. Крім цього, О. Довженко, який був блискучим оратором, полум’яно виступав перед громадськістю в містах і селах Західної України, розповідаючи про переваги та здобутки радянського ладу. Слухали його із захватом. Невдовзі знімальна група Київської студії була підсилена місцевими силами – з початком Другої світової війни у Львові перебувало чимало біженців з окупованої німцями Польщі, яким вдалося виїхати, серед яких були і люди кіно. Так до участі в роботі знімальних груп були залучені польські оператори Станіслав Воль, Владислав Форберт, Людвік Перський.
На початку 1940 р. почалася робота над художньо-документальним фільмом «Визволення» за сценарієм О. Довженка та його дружини Юлії Солнцевої, який в загальних рисах був готовий вже у травні цього ж року. Як тільки фільм було змонтовано, Довженка скерували виконувати таку ж місію у Молдові. 25 липня 1940 р. відбувся прем’єрний показ фільму «Визволення» з дикторським авторським текстовим супроводом О. Довженка українською та російською мовами. Можливо, на думку замовника, фільм Довженка здавався недостатньо агітаційним, оскільки не дочекався всерадянського показу та схвалення. 11 вересня 1940 р. його показали у Львові, після чого фільм зник з екранів, залишивши по собі дещо міфологізовану славу. Постановочно-документальні кадри фільму «Визволення» часто використовують для ілюстрації передвоєнного Львова та Західної України, що цілком справедливо, адже фільм знімався тоді, коли ще не відбулася радикальна зміна міського середовища. Варто відзначити добру операторську роботу Юрія Єкельчика, Григорія Олександрова, Миколи Бикова, Станіслава Воля. Всі документальні фільми про Львів не обходяться без врізки кадрів з довженківського «Визволення» – колони робітників йдуть повз напівзруйнований львівський вокзал, бачимо львівські красоти – пам’ятники, костели, неіснуючі нині архітектурні деталі – давні герби на стіні міського арсеналу, скульптуру Св. Яна з Дуклі на вершечку колони біля бернардинського костелу. А головне, людей – на вулицях, площах, біля університету, оперного театру, в оперному театрі на Народних Зборах Західної України, які вирішили її подальшу долю.

1940 р. На «новому» матеріалі з Західної України було знято художній фільм «Вітер зі Сходу» / «Ветер с Востока». Знімальна група зібралася досить потужна – київські кінематографісти на чолі з відомим радянським режисером Абрамом Роомом, який на Київській студії переживав роки опали, свого роду почесне заслання. І головні, і другорядні ролі виконували першокласні актори: дружина А. Роома Ольга Жизнєва, Амвросій Бучма, Ростислав Плятт, Йосип Стадник, Стефа Стадниківна, Сергій Мартинсон, Тетяна Кондракова, Борис Авшаров (Гомоляка) та інші. Сценарій авторства Олександра Дубровського та Василя Кучера консультувала та підправляла письменниця Ванда Василевська. Сюжет розвивається наприкінці 1930-х років, напередодні Другої світової війни, і змальовує типову картину важкого селянського життя за умов панської Польщі. Завдяки участі прекрасних акторів фільм не перетворюється в агітку, а наповнений достовірним змістом. На цьому тлі розвивається основна сюжетна лінія – становлення громадянської позиції молодої вчительки, що приїхала до карпатського села за велінням серця та церкви. Наприкінці фільму вона вже майже на 100% підтримує більшовиків та допомагає їм. Присутня у фільмі і мелодраматична лінія: знайомство молодої вчительки та місцевого більшовика (актор Е. Курило, якого, до речі, озвучує М. Бернес) переростає у кохання. Натурні зйомки проводилися у Роздолі (палац Лянцкоронських) та Львові. Органічно вплетені у візуальний ряд львівські зйомки – Італійський дворик та аркада Королівської кам’яниці, пл. Ринок із діючим в той час базаром, фонтан зі скульптурою Діани, міський арсенал із гербами Собеських та Яблоновських на південній стіні, присутня тінь ще існуючої Великої міської синагоги, катедра та каплиця Кампіанів, парк Високий замок. Справедливо буде згадати і фільм режисерів Єфима Дзигана та Георгія Березка.

«Перша кінна» (1941 р., «Мосфільм»), хоча він знімався не у місті, а в околицях Львова, де, до речі, і відбувалася справжня битва. В його реалізації в складі знімальної групи також брав участь польський оператор – Владислав Форберт, який мешкав тоді у Львові. Фільм «Перша кінна» («Прорив польського фронту у 1920»), що знімався за п’єсою Всеволода Вишневського, не вийшов на екрани через несприйняття радянських полководців – безпосередніх учасників боїв Першої Кінної.

Львів став декорацією в художньому фільмі «Мрія» («Мечта») Михаїла Ромма, який був знятий у 1941 році, перед самою війною. «Останній день перезапису звуку у «Мрії» припав на ніч з суботи 21-го на неділю 22 червня 1941 року, – згадував Ромм. – Ми закінчили перезапис о восьмій годині ранку. Був ясний сонячний день. Ми привітали одне одного із закінченням роботи, а через три години я дізнався про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз». Цей фільм вважається найкращим у творчій біографії великого режисера. Його дія відбувається на заході України 1930-х років, а гра таких блискучих акторів, як Фаїна Раневська, Ростислав Плятт, Ада Войцик, Михаїл Астангов та дружина режисера Олена Кузьміна у головній ролі забезпечила високий рівень виконання та вдячність глядачів, незважаючи на виразне ідеологічне забарвлення сюжету.

Вже 1944 р. у звільненому Львові знову знімає Олександр Довженко, і знову документальний фільм – хроніку «Перемога на Правобережній Україні...», що відображав форсування Дніпра, визволення Києва, Львова, вступ Радянської Армії в Карпати; а також самовіддану працю радянських людей в тилу.

Двосерійний кольоровий фільм «Сталінградська битва» / «Сталинградская битва» (1949 р.) режиссер Владімір Петров (кіностудія «Мосфільм») знімав в Україні – під Ужгородом, в селі Горяни. Для зйомок подій, що відбувалися зимової пори, туди в серпні привезли тонни солі, вату та лід. Після закінчення зйомок місцеві мешканці довго розбирали завали «кіношної» атрибутики. Мало хто знає, що другу серію фільму «Сталінградська битва» режисер Владімір Петров знімав на Замарстинові у Львові та найближчій околиці міста – у Куликові та під Жовквою.

Можливо, з подачі О. Довженка або М. Ромма Львів як знімальний майданчик зацікавив московських режисерів – ще б пак! Романтичне місто, «по самі вінця» насичене першокласною, привабливою для зйомок ретро-натурою. Розмаїття львівських архітектурних пам’яток надавало можливість знімати будь-який фільм із «західного життя», чи то сучасного, чи історичного.

Так, у 1948–50 рр. у Львові, до того часу ще візуально невідомому мільйонам радянських глядачів, режиссер Михаїл Калатозов знімав художній фільм «Змова приречених» / «Заговор обреченных» за однойменною п’єсою Ніколая Вірти. Львів грав роль середньостатистичного східноєвропейського міста. Політичний комікс в дусі «холодної війни» змальовував драматичну історію путчу, організованого реакційними політичними діячами, католицькою церквою на чолі з послом Сполучених Штатів. Активу комуністичної партії вигаданої абстрактної країни разом із представниками трудового селянства вдається не допустити до влади реакційні сили, підтримані «воєнщиною Тіто», тобто Югославії, а також іноземною агентурою. Хепі-енд. Всі щасливі. Представники демократичних сил підписують у Москві Угоду про співробітництво та дружбу з Радянським Союзом на чолі з генералісимусом Сталіним. Сюжет настільки відповідав передовицям «Правди» та політичним карикатурам того часу, що вже 1950 р. фільм отримав Премію миру на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, а 1951 р. – Сталінську премію II ступеня. У фільмі грали кращі радянські актори, відомі створеними позитивними кінообразами, що певною мірою підсилювало ефект довіри до стрічки: Павел Кадочніков, Владімір Дружніков, Людмила Скопіна. Натомість негативні образи створювали не менш відомі актори, силою таланту викликаючи відразу та нехіть. Олександр Вертинський виконував роль кардинала, це був його перший фільм у Радянському Союзі після повернення з Китаю. У листі він писав: «Львів 25 вересня 1949: Зустріли мене як рідного. Не було ні одного робітника, який би не вітав мене, не потиснув мені руку. Я був просто зворушений. Другого дня, тобто вчора, з ранку почалися мої сцени – молебень на площі. Потім частина богослужіння – латиною. Я теж вивчив. А напередодні я провів вечір з експертами – католицькими священиками, вони вчили мене богослужіння і молитви, і обрядів. І коли вчора я грав при тисячному натовпі та ще більшому натовпі роззяв – ксьондзи з усього міста збіглися дивитися. Вони сказали..., що такому кардиналу “міг би позаздрити навіть Ватикан”, і Були вражені “благородством образу і точністю виконання обрядів”! “Можна подумати, що він служив усе життя”, – сказали вони ... Я цілком поринув у цю атмосферу і не помічаю втоми, хоча дуже важко стояти на площі 12 годин поспіль. Я вибирав облачення з музеїв – приміряв у костюмерній митри, ціпки й коштовності весь перший день. Зате все на мені справжнє, чудове і без обману. Коли я вийшов з машини в повному кардинальському вбранні, то якісь баби хрестилися». Серед членів знімальної групи були такі зірки радянського кіно, як Максим Штраух (відомий виконавець ролі В. Леніна в кіно), Ростислав Плятт, Софія Пілявська (перша роль у кіно), Валентина Серова. Як позитивні, так і негативні образи гротескно змальовували своїх персонажів, розставляючи у фільмі всі акценти, що робило його вповні зрозумілим глядачеві, а львівські урбаністичні пейзажі надавали дійству шляхетності та вишуканості. У Львові було відзнято багато натурного матеріалу, який представляє неабиякий інтерес – бачимо місто таким, яким воно було 60 років тому. Досить багато натурних зйомок було здійснено на львівському вокзалі: неіснуючі вже зовнішній вигляд, перони, архітектурні деталі. Вигляд вулиць Вірменської, Костюшка та Руської не змінився, однак на Руській бачимо не існуючий вже вагончик старого трамваю, а на Вірменській, Січових Стрільців (17 Вересня), біля університету та на Погулянці – багатолюдні антифашистські демонстрації; площа Академічна (кінець проспекту Шевченка) знята з такою ж антифашистською демонстрацією в усіх можливих ракурсах. Дуже цікаві види площ Міцкевича та Галицької з неіснуючими трамваями, автомобілями, кіосками, типажами львів’ян.

Той же мосфільмівський режисер В. Петров зняв у Львові ще один фільм, який вийшов на екрани Радянського Союзу 1951 р. та побив усі рекорди популярності – «Спортивна честь» / «Спортивная честь». Про історію створення фільму, сюжет, в основі якого лежала реальна подія та цікаві подробиці, писав львівський спортивний журналіст Іван Яремко в статті «Спортивная честь» у Львові». Величезний успіх картини можна пояснити багатьма причинами – футбол, одна з найулюбленіших та доступних командних ігор, користувався величезною популярністю у Радянському Союзі. Сюжет фільму був простим і зрозумілим; музику до нього написав один з найпопулярніших радянських композиторів, автор футбольного гімну Матвій Блантер. Акторський склад зібрав відомих «зірок» радянського кіно: у фільмі грали Олексій Грибов, Микола Крючков, Геннадій Сергєєв, Ніна Гребешкова, Євген Марков, Микола Засєєв-Руденко та інші. Грали також молоді, в майбутньому відомі актори радянського кіно Євген Леонов, Олег Стриженов. Можливо, типовий мелодраматичний сюжет не викликав би такого захоплення, якби головною сюжетною лінією не був би футбол. У вигаданій футбольній команді «Турбіна» чітко читалася московська команда «Динамо» – в ті роки безсумнівний лідер радянського футболу – та її успіхи, зокрема, легендарний матч 1945 р. в Англії. Тож фільм набував слави ледь не документального. Сцени закордонних матчів команди «Турбіна» знімалися у Львові, можливо, на стадіоні СКА чи стадіоні «Динамо», тоді ще існуючому на вул. Стрийській. Крім акторів, у фільмі знімалися відомі футболісти – найкращий спосіб досягнення достовірності, адже вони були чи не найбільш відомими у країні особами. Це були гравці московського «Динамо» Михайло Семичастний, Михайло Антоневич, Борис Кочетов, Олександр Малявкін, Всеволод Радікорський, а також футболісти львівського «Спартака»: нападник Мирослав Турко і захисник Володимир Ханенко. Ефекту документальності додавав легендарний радянський спортивний коментатор Вадим Синявський, який у фільмі вів радіорепортаж про матч «Турбіни» з командою «Чорні буйволи».

У 1954 р. режисер Леонід Луков з кіностудії «Мосфільм» зняв у Львові фільм «Про це забувати не можна» /«Об этом забывать нельзя» до п’ятої річниці вбивства письменника та журналіста Ярослава Галана (у фільмі – Олександра Гармаша, якого грав Сергій Бондарчук). Про те, що фільму надавали великого значення, свідчить як ім’я режисера, який був тоді на піку своєї творчої популярності, так і участь відомих радянських акторів Лідії Смирнової, Ольги Жизнєвої, Єлени Гоголєвої, Ніколая Плотнікова, Олександра Хвилі, Ніколая Крючкова, Віри Орлової, Бориса Тєніна. Це був, до речі, один з перших фільмів Вячеслава Тихонова. Згодом до цієї теми знову повернуться, і знову фільм буде зніматися у Львові. Оскільки фільм ніс серйозне ідеологічне навантаження, місто, де живе головний герой, насичене ідеологічними символами того часу – нещодавно споруджений у Львові пам’ятник В. І. Леніну, ілюмінована центральна алея вулиці 1 Травня (тепер проспект Свободи), святково вбрані радісні люди на алеї та біля театру, виступ головного героя в театрі, глядачі, що аплодують. Проте для сучасного глядача у фільмі є багато неіснуючих нині цікавих деталей міського середовища – вуличний чистильник взуття на вулиці Театральній, тролейбус на пл. Міцкевича, ідеально вкритій бруківкою, діти в місті: багато радісних дітей – на пл. Підкови біля голубів, біля університету.

1955 р. – Львів знову став знімальним майданчиком. Цього разу реж. Александр Файнціммер (кіностудія Ленфільм) знімав у нашому місті художній фільм «Овід» /«Овод» за повістю ірландської та англійської письменниці Етель Ліліан Войніч, де Львів з успіхом зіграв роль Рима. Головні ролі грали акторське подружжя Олега та Марини Стриженових, а також Ніколай Симонов. Крім того, у фільмі знімалися також відомі актори Вадім Мєдвєдєв, Володимир Етуш, Єфім Копелян, Рубен Симонов, Єлена Юнгер, Костянтин Адашевський, Георгій Мілляр та інші. В цьому ж році фільм став одним з лідерів кінопрокату, він зібрав майже 40 млн. глядачів.

Вже багато років немає ні в кінопрокаті, ні на телевізійних екранах першого фільму Київської кіностудії ім. О. Довженка, знятого у Львові 1959 р. за сценарієм Володимира Бєляєва – «Іванни» режисера Віктора Івченка. Дебютну головну роль надзвичайно переконливо зіграла студентка Київського театрального інституту Інна Бурдученко. Її героїня, вихована у священичій родині, починає доросле життя вступом до університету в перший рік радянської влади. Нібито через походження її не приймають до навчального закладу, глибоко ображена дівчина стає монахинею, подальші випробування під час війни спричиняють її глибоке розчарування у церкві, вірі та спонукають до участі в антифашистському підпіллі. Молоду підпільницю арештовують і страчують на фоні панорами Львова. Роль Іванни Ставничої відразу зробила молоду актрису всесоюзною знаменитістю, провідні центральні кіностудії пропонували їй нові спокусливі ролі. Крім гарних панорам оператор Олексій Прокопенко дуже вдало зняв місто, на вулицях якого відбувається дія фільму. Це вулиці Гнатюка, Івана Франка, Мулярська, Кривоноса; університет та його інтер’єри, ратуша, церква Св. Юра, монастир бенедиктинок, Порохова вежа, Цитадель. Тож при відсутності документальних зйомок часто використовують кадри з фільму «Іванна», адже з часів війни Львів на них майже не змінився. У 1960 році Інна Бурдученко знімалася у фільмі «Так ніхто не кохав» режиссера Анатолія Слісаренка за сценарієм Володимира Беляєва. Під час трагічного випадку, що трапився на зйомках у м. Сталіно (тепер Донецьк) актриса отримала несумісні з життям травми та померла на лікарняному ліжку.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 16 май 2014, 23:55 
Не в сети
Капитан
Капитан
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 ноя 2007, 16:46
Сообщения: 1010
Откуда: Москва
Погодите...
"Первая Конная." 1941?
Это он на Ютубе?
Изображение
http://www.youtube.com/watch?v=DYkoXfHrnlM
Если да, то тогда стоит смотреть, вдруг что и всплывет из знакомого.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 17 май 2014, 0:16 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант

Зарегистрирован: 13 мар 2009, 21:26
Сообщения: 700
Откуда: Львов
Ну конечно, стоит посмотреть! Посоветую еще https://www.youtube.com/watch?v=UK9Q2IugKN0
Танков, правда, тут нет, но Львов довоенный, 1949 года.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 17 май 2014, 17:32 
Не в сети
Старший лейтенант
Старший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 0:45
Сообщения: 876
Откуда: Киев
На фейсбуке есть группа "Кіно у Львові": http://www.facebook.com/pages/Кіно-у-Львові/236038066535264


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 17 май 2014, 18:19 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант

Зарегистрирован: 13 мар 2009, 21:26
Сообщения: 700
Откуда: Львов
Вот они и пользуются вышеупомянутыми материалами))


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 18 май 2014, 20:16 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Ну что же, раз тема вызвала такой интерес, продолжим! ;)

На сей раз – классика от Эльдара Рязанова: «Старики-разбойники», 1971 год.

Изображение

Тут наш Львов играл роль уже не Рима, как в предыдущей картине, а просто какого-то «абстрактного города».

Итак, главное место (музей, из которого Никулин с Евстигнеевым крали картину) – это львовская Ратуша:

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

А вот с интерьером "музея" – не знаю. В университете в главном корпусе снимали? Кто знает?

Изображение

Изображение

(продолжение следует).


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 18 май 2014, 20:34 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Ограбление обувного магазина. Люк, из которого Никулин с Бурковым вылезают из подземелья, это современная улица Мулярская. На заднем плане виднеется Николаевская церковь на ул. Б. Хмельницкого:

Изображение

Никулин идёт «на дело». На заднем плане – дворец Бандинелли (пл. Рынок, 2). На тот момент – банальный продуктовый магазин:

Изображение

Встреча стариков-заговорщиков.
Кто угадает место? ;)

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 18 май 2014, 22:34 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант

Зарегистрирован: 13 мар 2009, 21:26
Сообщения: 700
Откуда: Львов
))) Подожду, пока узнают.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 19 май 2014, 4:56 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 20 май 2014, 21:45 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
A_Wolkoff писал(а):
Встреча стариков-заговорщиков.
Кто угадает место? ;)

Изображение

Ну, раз вариантов пока нет, то даю ещё два скрина из этого же эпизода. Тут, я думаю, не угадать место уже невозможно ;)

Изображение

Изображение

Следующий сюжет – «Прокуратура» - место работы Никулина. В его роли выступил Королевский арсенал:

Изображение


Изображение

Обратите внимание на сквер возле доминиканского собора: деревья там ещё совсем маленькие!

Изображение

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 23 май 2014, 4:45 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
Фільм "Земля, до востребования". Фільм розповідає про події в Іспанії.

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 24 май 2014, 4:49 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
Фільм "Сильные духом" про розвідника М. Кузнецова.

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 24 май 2014, 6:07 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Непогано було б давати коментарі до місць зйомок, які ми бачимо на скрінах.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 24 май 2014, 6:20 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
A_Wolkoff писал(а):
Непогано було б давати коментарі до місць зйомок, які ми бачимо на скрінах.


1 і 2 фото -вул Коперніка.
3 і 4 фото особняк на розі вул. Тарнавського і Л. Толстого.
4 і 5 фото знов Коперника біля Нац. Банку.
7. фото біля відділення міліції на Мартовича.

Загубилась ще одна картинка, це також біля вул. Мартовича.

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 26 май 2014, 5:55 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
Ще пару кадрів з фільму "Земля, до востребования".

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 26 май 2014, 6:09 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Перший скрін - вул. Кутузова / Тарнавського, я так розумію?
А другий? Теж там?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Фильмы, которые снимали во Львове.
СообщениеДобавлено: 26 май 2014, 7:46 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2391
ИзображениеИзображение

В цьому "артистові", що обведений колом, мій тато впізнав свого товариша В. Столярова, який брав участь в масовках.
Що цікаво Столяров проживав в одному будинкові з знаменитим, тепер Київським кінорежисером-документалістом І.Д. Кобрином.
І.Д. Кобрин, автор декількох унікальних документальних серіалов: науково-публіцистичне історичне дослідження національно-визвольного руху "Собор на крові", та 5-серийного документального фільму, авторский проект: "1941 запретная правда" - http://kinohouse.ucoz.ru/news/1941_zapr ... 02-18-1729 Раджу переглянути!

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 120 ]  На страницу 1, 2, 3, 4, 5, 6  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters