Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 20 фев 2019, 7:43

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 5 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Північний Кавказ - 2012
СообщениеДобавлено: 12 фев 2013, 23:17 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
В червні-липні 2012 року ми сім'єю здійснили поїздку власним автомобілем на Північний Кавказ - на батьківщину дружини. Звичайно, першу "повноцінну наявність коліс" використали для поїздок до, в основному, ще не відвіданих природних та історичних місць і пам'яток. "Умовно фортифікаційними" були дві з поїздок (зокрема, найдальша - до Верхньої Балкарії, що і планувалася як така ще з дому). Щоб не захаращувати наш форум, повний звіт про нашу поїздку можна подивитися на форумі "Шевроле Авео клубу": http://aveo.com.ua/smf/index.php?topic=170610.0
Звіт писав для автомандрівників. Якщо цікаво, буду радий розповісти, що знаю. Маю дані з робіт місцевих дослідників про фортифікаційні споруди гірської Балкарії (на жаль, у жодній з них сам не побував через географічні і часові причини).


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Північний Кавказ - 2012
СообщениеДобавлено: 01 окт 2013, 22:15 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Знайшов час (через рік!!! :oops:) доповнити звіт інформацією про те, задля чого, власне, і забрався тоді аж у Верхню Балкарію - оборонні споруди. Спочатку "трохи тексту".

На території Центрального Кавказу відома безліч оборонних споруд – в Інгушетії, Північній і Південній Осетії, Хевсуретії, Сванетії, Балкарії та Карачаї. Всюди ці пам’ятники охоплюють високогірні райони Кавказу по обидва боки хребта. У передгірній та рівнинній зоні Передкавказзя подібні споруди не зустрічаються (виняток становить башта Адіюх на Кубані, збудована у XVIII ст.).
Вже до часу татаро-монгольської навали на Кавказ (1-ша половина XIII ст.) багато середньовічних поселень Балкарії і Карачаю являли собою складні оборонні комплекси. Оборонні споруди XIII-XVIII ст. є подальшим щаблем розвитку ранньосередньовічного будівництва і завершують еволюцію місцевої фортифікаційної архітектури населення Балкарії і Карачаю.
Башти Балкарії і Карачаю згадували майже всі дореволюційні дослідники і мандрівники, що побували на Північному Кавказі.
Із записів А. С. Фірковича (1849 р.): «В Балкарском ущелье и на горе того же имени взор путешественника поражается множеством башен, в недальнем расстоянии одна от другой построенных и образующих как бы одну обширную крепость. Древнейшие из них построены на едва доступных скалах, другие на равнине и в средине самого аула, высотою в 4, 5 и 6, одна даже в 7 этажей; основание их занимает от 4 до 5 квадратных саж. Кладка стен одна из самых прочных, шириною в нижнем этаже в сажень и более. Это прекрасное ущелье, как видно, было предметом зависти соседей и часто подвергалось нападениям их, что вероятно и было причиною сооружения такого множества башен. В настоящее же время, когда подобная опасность миновала, башни совершенно опустели и приходят в упадок. Постройку новейших из них относят к XVI и XVII столетиям».
У звіті Императорскому Археологическому обществу академіка В. Міллера (кінець ХІХ ст.), котрий, правда, сам в ущелині не бував, говориться: «Особенно богато башнями ущелье Балкарское, населенное древнейшим из тюркских горских обществ. При проезде этим ущельем путешественники почти не теряют из виду древних башен, сопровождающих верхний Черек то с правой, то с левой стороны. Остановимся лишь на некоторых, представляющих до сих пор явственные следы сквозных крестов. Таковы две довольно хорошо сохранившиеся башни, построенные, по преданию, предками балкарской фамилии таубиев (горских князей) Абаевых. Одна из них возвышается в ауле Куним и приписывается Али-мурз Абаеву. Башня отлично построена, из камней на извести, и сохранила внутри следы 4 этажей. В нижнем этаже живут до сих пор. На трех стенах – северо-западной, юго-западной и юго-восточной – на значительной высоте виднеются четырехконечные кресты, образуемые выемкой в стене. Другая абаевская башня находится в ауле Шканты, на левом берегу р. Иртышки, и была построена Сосраном Абаевым. Она сложена так же, как и первая, и достигает высоты 8 1/2 саженей. Есть предание, что башню строили мастера сванетские или греческие. Внутри сохранились следы 4 этажей. В 1-й этаж ведет на восточной стороне небольшая дверь с полукруглой аркой. Дверь пробита на высоте 2 аршин от основания башни. На двух стенах виднеются кресты. ... На вопрос, к какому времени относится построение этих башен, можно ответить только приблизительно, сообщив народные предания о происхождении балкарских княжеских родов. При этом нужно заметить, что и народные предания представляют варианты относительно генеалогии балкарских таубиев».
За літературними і архівними свідченнями, а також на підставі польових досліджень, в даний час на території Балкарії і Карачаю налічується загалом три з половиною десятки оборонних споруд – башт, фортець і замків. Але це далеко не всі, які колись існували. Більшість із них ніде не відображені, бо знищені часом, людьми і природою. Від частини залишилися або лише незначні сліди, або одні фундаменти. Останні в основному були виявлені за допомогою старожилів лише в 1960-1961 рр.
Про темпи руйнування свідчить те, що брати Наришкіни вже в 1867 році не застали багатьох пам’яток, відзначених у 1849 році А. Фірковичем. За фрагментарними залишками більшості башт важко говорити про їх розміри та конструкцію.
В роботі І. Чеченова «Древности Кабардино-Балкарии» (1969 р.) був описаний ряд верхньобалкарських фортець, які йдуть у нього під номерами: 1-ша фортеця Карча-Кала (вона ж Болат-Кала), розташована за 2-3 км на південний захід від селища «на труднодоступном склоне горы, возвышающейся над левым берегом р. Черек-Балкарский». 2-га фортеця «расположена в 400-500 метрах северо-западнее башен Абаевых на высоком, очень труднодоступном склоне». Неподалік, біля водоспаду, руїни 3-ї фортеці – Малкар-Кала, що являла собою «сложный оборонительно-жилой комплекс» з цитаделі і житлових споруд. 4-а фортеця «расположена на горе Курноят-Баши, в урочище Курноят».
Великий науковий інтерес являють оборонні споруди задовільної збереженості, які за своїми конструктивними особливостями ще піддаються визначенню типу і класифікації. Практично єдиним, хто в 1970-1990-х роках працював над їх класифікацією, був Ісмаїл Мізієв (помер у 1997 р.). Цій темі присвячені його роботи ще з 1970-х «Позднесредневековые оборонительные сооружения Балкарии и Карачая», «Средневековые башни и склепы Балкарии и Карачая».
Завдання ускладнювалося тим, що до досліджень І. М. Мізієва не було ні типологічної, ні хронологічної їх класифікації. Щоправда, професор Л. П. Семенов (але для башт Інгушетії) запропонував поділ на житлові та бойові башти, з них більш давніми він вважав житлові. Запропонована ним класифікація досі ніким не переглянута, хоча питання про те, наскільки житлові башти давніші бойових, коли і чому вони виникли, залишається ще остаточно не вирішеним. Виходячи з усього цього, І. Мізієв спробував проаналізувати архітектурно-археологічні пам’ятники балкарців і карачаївців та висловив ряд суджень стосовно пов’язаних з ними питань. Його інтерпретація цих пам’яток поки не може претендувати на остаточність висновків, а є в якійсь мірі лише підсумком першого етапу їх наукового дослідження. Другий же етап, здається, серйозно загальмувався …
В подальшому повідомленні використані дані, отримані І. Мізієвим у свій час, та складені ним схеми фортець.

Всі відомі баштові споруди Балкарії і Карачаю знаходяться у високогірних районах між Бічним і Скелястим хребтами Кавказу – в зоні Північної депресії. Як правило, вони розташовувалися на важкодоступних скельних ділянках і вершинах, що облямовують гірські улоговини, в яких розміщувалися балкарські та карачаївські аули. Рідше вони споруджувалися в аулах і поблизу від них. Займаючи в стратегічному відношенні вигідні точки, баштові споруди в окремих районах являли собою досить продуману оборонну систему населених пунктів. Прикладом таких систем можуть бути райони Верхньої Балкарії, Безенгі і Верхнього Чегему, в яких спостерігаються особливі скупчення цих споруд.
При цьому кількість баштових споруд поступово зменшується зі сходу на захід – від Верхньої Балкарії до Баксанської ущелини і Карачаю. У Верхній Балкарії, за літературними даними, було десять баштових споруд, зараз збереглися залишки дев’яти. У Безенгійській улоговині їх налічується шість. У Верхньому Чегемі було проміжне скупчення з 14-ти башт, але зараз збереглося лише чотири. У верхів’ях Баксану подібних споруд три (від двох з них збереглися лише сліди). На території Карачаю відомі чотири баштові споруди. Причини спостережуваної картини поки важко з’ясувати.

Стосовно розташування і назв оборонних споруд у зоні Верхньої Балкарії в доступній літературі існують деякі різночитання, тому як основу для інтерпретації деяких з них я використовував орієнтовну схему розташування оборонних споруд у Черецькій ущелині, створену місцевими краєзнавцями на базі карти Google.

Изображение

На цій схемі позначені: червоними крапками – давні аули; жовтими – башти: зеленими – фортеці. Їх нумерація: 1. фортеця Зылгы (аул Зылгы); 2. башта Айдаболовых (аул Къоспарты); 3. башта Шахановых (аул Мухол); 4. башта Бийногеровых (аул Шауурдат); 5. башта Цек къала (Боташевых); 6. башта Ульбашевых (аул Кюннюм); 7. фортеця Малкъар къала (аул Кюннюм); 8. башта Къарча къала (аул Кюннюм); 9. фортеця Болат къала (аул Кюннюм); 10. башта Абаевых 2 (аул Кюннюм); 11. башта Абай къала (Абаевых 1) (аул Кюннюм); 12. башта Кучуковых (аул Туура Хабла); 13. башта Абаевых 3 (аул Ышканты); 14. башта Амирхан къала (Амирхановых) (аул Ышканты); 15. фортеця Курнаят (аул Курнаят); 16. сигнальна башта Зоккъала


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Північний Кавказ - 2012
СообщениеДобавлено: 01 окт 2013, 22:32 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Укріплення Зылгы (Замок Бозієвих) – найцікавіша система оборонних споруд Балкарії. Воно збудоване біля самого входу з тіснини в котловину Верхньої Балкарії, на лівому березі Череку Балкарського, на скелястому виступі схилу гори Шишки. Являє собою перший оборонний форпост в загальному ланцюзі укріплень району Верхньої Балкарії. Розташоване укріплення у три яруси на терасах скель. (Наведені далі виміри застарілі, фортеця руйнується).
Изображение Изображение
Перший ярус – це стіна на міцному вапняному розчині жовтуватого кольору. Товщина стіни 0,6 м. Стіна йде дугою з північного сходу на південний захід і збереглася на протязі близько 12 м. Потім під прямим кутом стіна повертає на північний захід, тягнеться на 4,7 м і примикає до скелі. Через 0,8 м знаходиться ще одна скеля, і від неї простежується стіна довжиною 1,7 м. Простір 0,8 м між скелями, мабуть, служив дверним отвором. Таким чином, загальна довжина цієї прямої стіни – більше 7 м.
Изображение Изображение
У загальному плані ця частина укріплення являє дугу з поворотом майже під 90°. Ця форма була продиктована обрисами природного майданчика скелі. Тріщини в скелях забутовані каменем. Найбільша висота збережених стін – 3,68 м. Із внутрішньої сторони, в кутку між дугоподібною і прямою стінами, зроблена ніша довжиною 2 м, шириною 3,2 м, глибиною 1 м. У передній (дугоподібній) стіні є два вікна на відстані 2 м одне від одного. Одне з них 0,4х0,4 м, інше 0,6х0,9 м. Крім того, є кілька отворів-бійниць. Ці вікна і бійниці прорізають стіни конусом так, що зовні вони набагато менші, ніж зсередини. З них відмінно проглядається весь вихід з тіснини ущелини вгору в долину річки, де розташовувалися аули. Відстань між першим і другим ярусами 10-11 м.
Другий ярус – найскладніша частина всього укріплення за конструкцією і плануванням, був центром всього комплексу, і його можна розглядати як цитадель. В даний час він складається з двох великих, прямокутних у плані, споруд з кількома перегородками всередині кожної. (Наприкінці XIX століття В. Ф. Міллер і З. П. Тулінцев відзначали у другому ярусі чотири споруди, що відображено на малюнку олівцем, опублікованому в «Материалах по археологии Кавказа»).
Изображение
Між ними є прохід в 1,4 м. Обидва мають всередині господарські ями-колодязі, ніші і вікна в стінах. Зведені споруди на скелях і терасах, доповнених кам’яними викладками, на забутованих майданчиках. Висота збережених стін – 5,6-6 м.
Від першої (північно-східної) збереглися залишки трьох стін; четверта, верхня, не простежується. Бічні стіни примикають до скель. Довжина будівлі 13,4 м, ширина 3,3 м, товщина стін 0,55-0,6 м. Третя стіна (північно-східна) коротша протилежної – 5,5 м. До передньої стіни біля самого урвища скелі було прибудовано невелику споруду. Від неї залишилися дві стіни – 3 м і 3,65 м. Мабуть, це була бічна башта. У передній стіні цього приміщення є вікно аркової форми, висотою 1,18 м, шириною 0,7 м. Воно пробите на висоті 0,56 м від рівня підлоги. Всередині будівлі до передньої стіни примикають два дзвоноподібних колодязі, обличковані каменем на вапняному розчині. Одна яма знаходиться в кутку, розміри її 1x1,15 м, глибина 1,15 м. Інша розташована на північний схід від першої – розмірами 1х1,15 м, глибина 1 м. У бічній (південно-західній) стіні, мабуть, були двері в сусідню будівлю, але через руйнування стіни від неї залишилися лише сліди верхньої частини.
Друга споруда також примикає до скелі, від неї збереглися залишки трьох стін. Довжина будівлі 6,4 м, ширина 5 м; інша бічна стіна – 4,3 м. У передній стіні є два вікна, що пробивають її конусом. Перше вікно 0,4х0,8 м, друге 0,6 x0,8 м. Між ними, в підлозі приміщення, розташована яма-колодязь глибиною 1 м і діаметром 1,1 м. Товщина стін будівлі 0,6 м. В обох спорудах другого ярусу є бійниці в передніх і бічних стінах. З бійниць і вікон добре проглядаються перший ярус і всі підступи до нього.
Третій ярус являє собою верхню вежу,
Изображение
споруджену на величезній скелі впритул до прямовисного урвища, на відстані 50 м від другого ярусу. Одночасно ця вежа могла служити і дозорною. Для спорудження її використані всі виступи гори. Вхід шириною 1,1 м залишений між скелею і передньою стіною. Дві стіни споруди являє скеля, до якої прибудовані дві інші стіни. Передня стіна йде дугою, а бічна прямолінійно на стик зі скелею. Довжина передньої стіни 6,4 м по дузі (5,4 м по хорді); довжина бічної стіни 3 м; товщина обох 0,65 м. У передній стіні є два вікна – перше шириною 0,38 м, висотою 0,48 м, друге 0,37х0,37 м. Тут же є кілька бійниць і дві ніші – одна 0,3 х0,3 м, інша 0,67 x0,3 м. Висота стін третього ярусу – 1,3 м.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Північний Кавказ - 2012
СообщениеДобавлено: 01 окт 2013, 22:43 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Найбільше скупчення фортифікаційних споруд сконцентроване в південному кінці долини, над старим аулом Кюннюм і в самому аулі. Тут розташовані руїни двох наскельних фортець і трьох башт.
Изображение
На цьому фото немає тільки найпівденнішої (найлівішої) фортеці Болат Къала.

Фортеця Малкъар-Къала розташована на скелястому уступі гори Речитебе над аулом Кюннюм. (Її візуально зовсім не видно серед каміння на схилі, виявив (і, сподіваюся, правильно визначив) лише при перегляді фото, тому є тільки «вирізки» фортеці поганої якості).
Изображение Изображение
Малкъар-Къала є однією з найбільш важкодоступних фортець в районі Верхньої Балкарії. Довгий час була відома лише місцевим жителям і не обстежувалася. Являє собою сильно укріплену і складну оборонну споруду з прилеглими до неї житловими і фортифікаційними прибудовами.
Весь комплекс фортечних споруд тягнеться з північного заходу на південний схід. Основна споруда – «цитадель», являє собою в плані неправильний чотирикутник, передні (з боку схилу) кути якого трохи заокруглені. Довжина її – 14,8 м, ширина південно-східної сторони – 6,9 м, ширина північно-західної сторони – 4 м. Як і в багатьох інших тутешніх пам’ятниках, від західної (задньої) стіни, зведеної в зрізі схилу залишилися лише два-три нижніх ряди кладки. Висота збереженої частини передньої стіни «цитаделі» – 5 м, товщина стін – 0,6 м.
Фортеця розділена на три камери, середнє приміщення завширшки 2 м, а два крайніх майже однакові. Північно-західна камера була прибудована пізніше, про що свідчить добре видимий шов.
Всі споруда побудована з червонуватого каменю, кладка зроблена на вапняному розчині, стіни не поштукатурені.
Від південно-східного кута «цитаделі» відходять дві оборонні стіни, одна з яких йде півколом довжиною 14,3 м, шириною 1,1 м; інша – по прямій 7,15 м, потім звертає на південь і тягнеться на 4,6 м. Відстань між ними спочатку (біля рогу фортеці) 0,5 м, а в середній частині – 3 м.
Безпосередньо не стикаючись з основною спорудою, на південний схід від неї тягнуться житлові споруди, з яких багато мають ями-сховища, обличковані каменем. Деякі з них розташовані терасою на скельних виступах і укріплені загороджувальною стіною від обвалів згори.
Залишків подібних будівель налічується більше десятка, і всі вони розташовані компактно, з вельми небезпечними проходами між ними. Це залишки невеликого родового аулу, притиснутого до своєї оборонної фортеці. При необхідності населення могло сховатися в ній і оборонятися від ворога. Як приклад невеликого середньовічного родового аулу горців цей комплекс являє великий етнографічний інтерес.

Болат Къала розташована на крутому схилі тієї ж гори, що і Малкъар Къала і є останньою (на південний захід) по схилу гори над аулом Кюннюм. Вона завершує всю оборонну систему цього району.
Изображение
Фортеця знаходиться на майже неприступній скелі. Доступ можливий лише з північно-східного боку. Стіни збереглися частково. Орієнтовано споруду з північного сходу-сходу на південний схід-схід.
Изображение Изображение
Спочатку фортеця мала такі внутрішні розміри: довжина ПнСС стіни – 8 м; довжина ПдЗЗ стіни – 7 м; довжина ПнЗЗ стіни – 8,8 м, довжина ПдСС стіни – 9,6 м. Товщина передньої стіни 0,9 м, решти – 0,65 м. Потім до первісної споруди була прибудована спереду інша половина фортеці, шириною 2,9 м, товщина стін прибудови – 0,4 м. Внутрішній простір прибудови розділений на дві рівні половини. Таким чином, фортеця стала трикамерною.
Изображение
Загальні розміри фортеці тепер наступні: ширина – 8,9 м, довжина – 11,7 м (тобто, до первісної довжини 8,8 м додається ширина прибудови 2,9 м). Про те, що фортеця добудовувалася, свідчить різниця в товщині стін. Крім того, добре видно будівельний шов прибудови. Про це ж говорить той факт, що від переднього кута початкової камери вбік іде потужна кам’яна стіна, яка обороняла єдиний можливий доступ до фортеці з північно-східного боку. Довжина цієї стіни – понад 20 м при збереженій висоті від 1,5 до 3 м. У цьому ж зв’язку можна відзначити, що рівень підлоги основної камери вищий підлоги прибудованої частини на 0,8-0,9 м. Всередині основної камери є (у північно-східному куті) дві ями-колодязі для запасів провізії; діаметр їх 1,1х1, 2 м, глибина 1,2-1,3 м. У західному куті її, із зовнішнього боку, є ще одна яма. Тут же, всередині будівлі, простежується невелика лежанка шириною 0,5 м, довжиною 1,2 м. Подібна лежанка виявлена в одній з кімнат прибудованої частини фортеці.
Висота стін, як і у всіх інших спорудах, неоднакова. Тут більше збереглися передня та бічні. У передній стіні, що збереглася у висоту до 12 м, є три вікна стрілчастої форми і сім бійниць. Бійниці, що знаходяться на висоті 8-10 м, свідчать про те, що фортеця мала декілька поверхів. З боку гір, щоб уникнути руйнування фортеці лавинами, була споруджена огороджувальна стіна на відстані 3 м від задньої стіни. В даний час від неї залишилися лише нижні ряди кладки. Ця фортеця є найпотужнішою у всій групі споруд, що обрамлюють старий аул Кюннюм.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Північний Кавказ - 2012
СообщениеДобавлено: 02 окт 2013, 16:29 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
І нарешті, ще про башти.
На загальному фото нижніми позначені найбільш збережена – Абай къала, та руїни другої башти цієї ж родини (Абаевых 2) в аулі Кюннюм. Друга розташована за 100 м на південний захід від башти Абай къала. Колись була у плані майже прямокутною, з нерівними сторонами (довжина східної стіни – 5,8 м, північної – 6,5 м, південної – 7,85 м і західної – 5,25 м. Товщина стін 0,65 м. Стіни башти також були скошені всередину. Через зруйнованість первинну її висоту встановити неможливо (На час досліджень І. Мізієва передня стіна ще зберігалася на 12 м, задня на 7 м. У східній стіні ще був вхід зі стрілчастою аркою, висотою 1,5 м, шириною 0,96 м. У північній стіні на висоті 2 м було стрілчасте вікно шириною 0,83 м.). Ще у 1970-х стіни зберігалися на досить значну висоту, а зараз від башти залишився лише незначний уламок.
На загальному фото крайньою верхньою лівою, високо на схилі Речитебе, мені пізніше вдалося інтерпретувати руїни ще однієї башти – Къарча къала (даних про яку не знайшов).
Изображение Изображение
(Про башти Абай къала та Амирхан къала в аулі Ышканты писав у попередньому загальному звіті).
Ще нижче долиною, на лівому березі Череку, є рештки башти Цек къала (Боташевых), яка стояла на умовній межі між нижньою і верхньою частинами долини.
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 5 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters