Село Княгинин вперше згадується в описі Кременецького замку, який складено у 1545 році. Власниками села були Олехно та Іванова Кнегининські. У грамоті польського короля Сигізмунда Августа 1563 року є прізвище дворянина Богдана Кнегинського, возного повіту Луцького, який присягнув короні. В другій половині 16 ст. відомі співвласники села Богдан Колмовський, Іван Уленович, Богдан, Іван і Марко з Бранного, та князь Іван Заславський. В 1583 р. співвласниками були князь Юрій Пузина, Богдан та Іван Кннягининські, Марко Бранкий. Останній власник замку, Стецький, у 18 ст. оселив там єзуїтів. Тоді замок зазнав перебудов та руйнувань. Добило цю споруду розміщення тут тваринницької ферми, яка нині занепала. В 1961 році замок було обстежено П. А. Раппопортом, який заклавши шурф, виявив тут нашарування 12 ст. Однак в 2000 р., оглядаючи канави, викопані на території замчища, я виявив лише матеріали доби бронзи. Очевидно верхні шари було сплановано бульдозером. Натомість на сусідньому мису вдалося виявити чимало кераміки 15 - 18 ст., в тому числі оригінальний глиняний свисток 17 ст.
Замок було збудовано на високому мису правого берега р. Стубли, при її крутому повороті, навпроти місця впадіння р. Борисівки. На сьогоднішній день від будівель замку зберігся фрагмент цегляної стіни з воротним проїздом та земляний вал. План замку пощастило виявити на одній з старих карт.
Джерела:
Пура Я. О. Край наш у назвах. Рівне, 1991. - с.100-101.
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (краєзнавчий словник - від найдавніших часів до 1914 роу). Т.1. - Вінніпег, 1984.





