Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 16 янв 2018, 9:40

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 41 ]  На страницу 1, 2, 3  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Збараж (Тернопільська область)
СообщениеДобавлено: 01 сен 2008, 20:10 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант

Зарегистрирован: 26 июн 2008, 13:52
Сообщения: 133
Откуда: тернополь
Замковые стены, въездная башня после ужасной реконструкции и палац.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 01 сен 2008, 20:42 
Не в сети
Старший лейтенант
Старший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 0:45
Сообщения: 876
Откуда: Киев
Позвольте уточнить - а в чём именно заключается ужас реконструкции надвратной башни?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 02 сен 2008, 7:05 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант

Зарегистрирован: 26 июн 2008, 13:52
Сообщения: 133
Откуда: тернополь
Начну с философии и больше вспоминать о ней не буду. Все существует в четырех категориях: форма-содержание-время-пространство. Нарушение, деформация или подмена одной ведет к изменению сути предмета или явления.
Так вот в Збараже произошла подмена тесаного камня на пиленый, вместо местного серого песчаника для красоты выложили дорожки на стенах красным теребовлянским песчаником. Ну и кладка камня, как охарактеризовал ее местный мастер, "Як кінь посцяв"


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 02 сен 2008, 15:48 
Не в сети
Старший лейтенант
Старший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 0:45
Сообщения: 876
Откуда: Киев
vahmistr писал(а):
Так вот в Збараже произошла подмена тесаного камня на пиленый

А внешне это на замке как отразилось? Стены стали более гладкими, чем должны?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 02 сен 2008, 16:42 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант

Зарегистрирован: 26 июн 2008, 13:52
Сообщения: 133
Откуда: тернополь
Хорошо видно на 2 снимке. Надстройка как будто из современных пеноблоков.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 02 сен 2008, 20:29 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
Да, после того, что сотворили с самим дворцовым корпусом збаражского замка, перестраивая его под дворец пионеров, хуже уже ничего придумать невозможно...
Исторические интерьеры утеряны навсегда :(


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 02 сен 2008, 20:59 
Не в сети
Старший лейтенант
Старший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 0:45
Сообщения: 876
Откуда: Киев
vahmistr писал(а):
Хорошо видно на 2 снимке. Надстройка как будто из современных пеноблоков.

А всё это сверху обмазкой не покрывалось?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 17 сен 2008, 14:28 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
Непонятно, для чего фасад замка выкрасили в этот нежный цвет, так горячо любимый сексуальными меньшинствами?
Раньше, по-моему, он смотрелся намного лучше:

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 20 фев 2009, 18:22 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант

Зарегистрирован: 26 июн 2008, 13:52
Сообщения: 133
Откуда: тернополь
В первое воскресенье июня провожу 24 слет геральдистов Украины. Пленарное заседание в каминном зале дворца. Вот фото зимы 2009 г.
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 20 фев 2010, 21:47 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
Представляю уважаемым коллегам статью из последнего номера вестника института «Укрзахідпроектреставрація». (№ 18, 2009 г. ISBN 966-95066-4-17 – 316 с.: іл., Тираж 500 прим.)
Вёрстка фотографий в тексте - моя :mrgreen:




Оконченко Ольга Михайлівна.
Оконченко Ігор Володимирович.


Перша лінія укріплень збаразького замку і її відповідність з проектом В. Скамоцці збаразького уфортифікованого палацу.

(С) Оконченко О.М., Оконченко І.В., 2008

Узагальнено відомості різних авторів стосовно укріплень збаразького замку. Проаналізовано укріплення збаразького уфортифікованого замку за основними планувальними, об’ємно-композиційними та стильовими характеристиками. Подано схему порівняльного аналізу вищезгаданих укріплень з укріпленнями збаразького уфортифікованого палацу, зображеними на проекті В. Скамоцці. Опрацьовано гіпотетичну реконструкцію начерку другої лінії замкових укріплень.


У зв'язку з нестабільною політичною ситуацією в Європі ХVІ-ХVІІ ст., терени Галичини були постійним театром бойових дій різної потужності, а це окрім виникнення принципово нових міст-фортець (Жовква, Станіславів, Броди) та уфортифікування історичних міст згідно новітніх вимог (Львів, Збараж) призвело до виникнення поясу замків-твердинь, які виконуючи функції цитаделей, давали прихисток своїм військам під час ведення бойових дій у маневрових війнах, а в мирний час служили укріпленими сторожовими пунктами. Окрім того - дані замки часто виконували резиденційні функції.

Изображение

Рис.1. Збаразький замок. Опрацювання А. Мілобендзького на підставі прорису Я. Вітвіцького.


Йозеф Нароновіч-Нароньський у 1659р. так характеризує риси будівництва фортець у Речі Посполитій: „Будь-яка фортеця, як шляхетського двору, так і публічна Речі Посполитої п’ять пожитків має за собою: 1. Прикраса будь-якого замку і двору. 2. Найбільш надійна оборона під час небезпеки. 3. Вічна огорожа, яка не потребуватиме щорічно для огородження - плотів, тинів, палісадів, настилів (які дуже дорого коштують і пущі гублять), раз валом порядним окопавши. 4. Славна добра репутація у братії і громади в околиці, які ласку його (власника) будуть розуміти, що під час небезпеки до фортеці зможуть притулятися. 5. Ціла оздоба і потреба Речі Посполитої, бо коли багато фортець у котрійсь державі, менше неприятель може учинити шкоди.” [1, с.89]

Изображение

Рис.2. Проект збаразького замку виконаний Вінченцо Скамоцці. Ілюстрація з книги: „Idea della Architettura Universale”. Venetiae, 1615.


Закономірно, що на сході - на Волині, Поділлі і руських землях виникали приватні замки з бастіонними укріпленнями як осередки адміністрації прилеглих магнатських латифундій, одночасно забезпечуючи охорону на шляхах наїздів кримських татар. На так званому північному Чорному шляху закладено замки з бастіонними укріпленнями в Бродах (≈1630), Підгірцях (1635-1640), Збаражі (≈1627), Золочеві (1634), Поморянах (перед 1600), Станіславчику (друга половина XVII ст.) та ін. Ці замки доповнювали систему оборони південно-східних кордонів перед татарськими, а пізніше – турецькими і козацькими нападами. [2, с.70]
Одним з важливих стратегічних пунктів Південної Волині XVII ст. було укріплене місто Збараж з замком, розміщеним окремо від міста на південний схід.
У різних аспектах тема укріплень збаразького замку піднімалась науковцями неодноразово. Зокрема, слід згадати дослідження А. Чоловського, С. Пшилецького, А. Мілобендзького, Б. Януша, М. Ковальчука, Я. Вітвіцького, В. Добровольської, Ю. Нельговського, І. Мельника, Р. Афтаназі, Я. Богдановського та ін.

Изображение

Рис.3. Прорис лінії земляних укріплень збаразького замку станом на початок XVIIст. Графічна реконструкція О. Оконченко та І. Оконченка (муровані укріплення та внутрішня інфраструктура замку - опрацювання А. Мілобендзького на підставі обмірів Я. Вітвіцького, М. Ковальчука.). Штрихпунктирною лінією показано зовнішній периметр палацу з проекту збаразького замку виконаного В. Скамоцці (накладений згідно А. Мілобендзького)


У даній публікації використано креслення існуючих укріплень, опубліковані А. Мілобендзьким, за обмірами М. Ковальчука (1893 р.) і Я. Вітвіцького (1928 р.) [3, с.373]. Уточнення обмірних даних про розміри зовнішнього периметру першої лінії укріплень існуючого замку можливе при повному розкритті історичної денної поверхні внутрішнього укосу(стоку) фоси по всьому периметру на період її мілітарного функціонування.
Звернемося до історії укріплення замку. Після знищення у 1598 р. турецько-татарськими військами старого збаразького замку (розміщеного на три кілометри на схід від існуючого замку) [4, с.124], для виконання резиденційних та цитадельних функцій постало питання про спорудження нового замку-твердині уфортифікованого згідно тогочасних потреб. За даними А. Чоловського спорудження нового замкового комплексу розпочато у 1620 р., до 1627 р. будівництвом опікувався Христофор Збаразький, з 1627 до 1631 р. - Юрій Збаразький. У 1631 р. (по смерті Юрія) недобудований замок став належати Янушу Вишневецькому, а з 1636 р. (по смерті Я. Вишневецького) - замок перейшов Дмитру Вишневецькому і до 1682 р. був його головною резиденцією [4, с.126].
У 1648 р. під проводом М. Кривоноса замок без жодного пострілу здобули козаки. У 1649 р., у результаті семитижневої облоги та серії штурмів збаразького замку об'єднаними козацько-татарськими військами під керівництвом Б. Хмельницького та І. Гірея ІІІ, замок було сильно пошкоджено, але не захоплено. У 1651 р. козацькі загони захопили і пограбували збаразький замок. У 1675 р. замок захопили турецько-татарські війська під проводом Ібрагіма Шишмана (внаслідок штурму замкові споруди отримали значні руйнації) [5, с.511]. За декілька років замкові укріплення і замок було відновлено [4, с.127]. У 1734 р. замок здобутий військами під керівництвом полковника Верлана.
С. Твардовський у своїй поемі коротко і влучно описує оборонні укріплення замку (станом на 1681 р.): ..."Zamek jest w Zbaraźu z skały mając twardy wał i mury kowane, których beloardy duźe cztery pilnuują" [6, с.52].
В другій половині XVII ст. у результаті зміни стратегії і тактики ведення війни - збаразький замок безповоротно втратив своє оборонне значення.
До нашого часу з укріплень замку збереглися у понищеному стані східний і південний белюарди, північний і західний белюарди значно поруйновані, куртини та фоса також значно понищені, є втрати в облицюванні(оскарпуванні). У 2006 р. закінчено відбудову в’їзної брами. На даний момент роботи по реставрації та реконструкції укріплень замку тривають.
Замок є реалізацією ренесансних ідей адаптованих до мілітарних вимог Східної Європи. Виконуючи функцію цитаделі, він був центром глибокоешелонованого оборонного комплексу, оскільки, зі збільшенням дальнобійності артилерії, для захисту замку і призамкових територій додаткові лінії бастіонних укріплень були винесені у передпілля далеко від безпосередньо першої і другої лінії замкових укріплень (дослідженню яких і присвячена дана публікація).
Замок розміщено на схід від міста на пануючій височині. Між містом та територією, яка належить замку (приблизно в 100 – 150 м на захід від замку) є стрімкий обрив глибиною приблизно 20 м.
Нарис замку чотирикутний у плані з невеликими белюардами (протобастіонами) розташованими на наріжниках чотирикутника. Белюарди і куртини замку муровані з земляним заповненням. На верхній терасі куртин було влаштовано бруствер, а на белюардах було влаштовано надшанці. Всередині чотирикутника замкових укріплень споруджено палац, який примикає до південно-східної куртини, напроти нього у північно-західній куртині влаштовано в’їздну браму. Замок по периметру оточено зіркоподібною у плані фосою з кам'яним облицюванням (оскарпованою фосою зіркоподібною у плані) (шириною до 40 м). Кожна з куртин приблизно 88 м, висота куртин і белюардів приблизно 12 м [4, с.123].
Перша лінія укріплень – це комплекс мурованих куртин, захищених чотирма однаковими мурованими бастіонами, які в літературі вважаються белюардами (белюардиками), хоча, згідно ряду вогневих та планувальних характеристик - вищезгадані наріжні укріплення є інтерпретацією проміжної форми між пунтоне і белюардом (протобастіоном). Бійниці (виходячи з аналізу планувальної структури белюардів збаразького замку за обмірами М. Ковальчука (станом на 1893 рік) та Я. Вітвіцького (станом на 1923 рік) [3, с.373] розраховані на ведення вогню зброєю малих і легких середніх калібрів (у приміщеннях немає достатньо місця для відкату лафетів). Круплнокаліберна артилерія, як правило, розміщувалась на надшанці (С. Твардовський у своїй поемі згадує про "нові коші" - а вони також розміщувались на надшанцях) [7, с.528]. Вогонь фланків північного та західного бастіонів контролював в'їздний комплекс першої лінії.
Між першою і другою лініями укріплень знаходилась облицьована (оскарпована) фоса, у дні якої був влаштований внутрішньофосовий заводнений рів (кювет).
Другою лінією укріплень збаразького замку був вал зіркоподібної форми у плані, який складався з прикритого шляху, плацдармів та гласису. Гіпотетично відтворено нарис та профіль другої лінії бастіонних укріплень, опираючись на засади староіталійської школи, згідно розмірів та пропорцій першої лінії бастіонних укріплень і фоси між першою і другою бастіонними лініями. Також при гіпотетичній реконструкції враховано габаритні розміри залишків прикритого шляху і гласису в існуючому рельєфі.

Изображение

Рис.4. Профіль укріплень збаразького замку станом на початок XVIIст. Переріз по куртині. Графічна реконструкція О. Оконченко та І. Оконченка.
1 – бруствер куртини; 2 – зовнішній укіс валу; 3 – внутрішній укіс фоси (ескарп); 4 – дно фоси; 5 – кювет (внутрішньофосовий рів); 6 – зовнішній укіс фоси (контрескарп); 7 – прикритий шлях; 8 – гласис; 9 – існуючий рівень землі.


За даними А. Чоловського, Христофор Збаразький у 1598 р. під час перебування у Венеції замовив у архітектора-фортифікатора Вінченцо Скамоцці проект укріпленого палацу-резиденції, який би виконував функції фортеці (Palazzo in fortezza) [4, с.125], (ця подія з конкретною прив'язкою до коронного конюшого Христофора Збаразького, як безпосереднього замовника, згадується у книзі В. Скамоцці: Idea della architettura universale. [8, с.252]). Збараж юридично став власністю Христофора лише у 1608 р., по смерті його батька Януша Збаразького.

Изображение

Рис.5. Порівняльний аналіз укріплень існуючого збаразького замку з укріпленнями поданими на проекті В. Скамоцці. Схема.
А. Прорис укріплень зображених на проекті В. Скамоцці та його пропорційне накладення на прорис першої лінії укріплень існуючого збаразького замку.
Б. Прорис наріжного укріплення з проекту В. Скамоцці пропорційно збільшений (приблизно у 2 рази) і накладений на прорис наріжника першої лінії укріплень існуючого збаразького замку.
В. Прорис наріжного укріплення з проекту В. Скамоцці пропорційно збільшений (приблизно у 1.9 рази) і накладений на прорис наріжника першої лінії укріплень існуючого збаразького замку.
І. Прорис укріплень за проектом В. Скамоцці виконаний в одному масштабі з прорисом першої лінії укріплень існуючого збаразького замку. ІІ. Прорис укріплень за проектом В. Скамоцці в пропорційному збільшенні. ІІІ. Прорис першої лінії укріплень існуючого збаразького замку. ІV. Прорис другої лінії укріплень існуючого збаразького замку.
а - бастіонний фронт; b – фас; c – фланк; d – капітала; e – шия;

Незважаючи на те, що Р. Паллучіні (дослідник творчості Скамоцці) датує проект збаразького замку 1604 р. А. Мілобендзький вважає найбільш ймовірною датою створення проекту 1612 р. [3, с.374]. Цієї ж дати притримується Ю. Нельговський [9, с.199]. Проект і реалізація, маючи багато спільного, різняться по ряду пунктів. Більшість дослідників вважають, що будівництво замку було розпочато за проектом В. Скамоцці, але запроектовані ним укріплення не задовільняли вимог, які ставились до прикордонних фортець Східної Європи. О. Чоловський вважає автором укріплень існуючого збаразького замку Генріха ван Пеєна [4, с.126], а В. Добровольська вважає автором вищеподаних укріплень Андреа дель Акву [3, с.378]. Ю. Нельговський та М Мілобендзький у висновках своїх досліджень збаразького замку припускають, що будівництво замкового палацу було розпочато за проектом В. Скамоцці, але на певному етапі будівництва було змінено основну концепцію проекту. Ю. Нельговський вказує на схожість планувальної структури палацу, зокрема на наявність внутрішнього дворика, пізніше забудованого, який виявлено під час натурних досліджень. Отже, архітектура первинного палацового корпусу мала ряд планувальних рис тотожних з палацом на проекті В. Скамоцці. Для того, щоб визначити чи прослідковуються при спорудженні існуючих укріплень замку принципи за якими виконано фортифікації палацу на проекті В. Скамоцці - проведено порівняльний аналіз основних параметрів фортифікацій існуючого замку і фортифікацій зображених на проекті укріпленого палацу виконаного В. Скамоцці. Розміри укріплень зображених на проекті В. Скамоцці виведено, базуючись на дослідженнях вищезгаданого проекту, проведених А. Мілобендзьким, а саме – заакцентований А. Мілобендзьким розмір головного фасаду палацу на проекті – 114 венеційських стоп (за В. Скамоцці) відкладено у пропорційному співвідношенні до розміру укріплень даного проекту з подальшим переведенням у метричну систему. У даному дослідженні погоджуємось з аргументацією А. Мілобендзького і приймаємо за еталон краківську стопу (0,293 м), хоча вона не повністю вписується у габарити існуючого палацового корпусу (114 стоп х 0,293 м = 33,35 м, при реальній ширині фасаду палацового корпусу 35 м (згідно обмірів Ю. Нельговського).
На проекті зображено прямокутний у плані уфортифікований палац (а не замок), габарити якого (без бастіонів) дорівнюють – коротша сторона приблизно 33,35 м, довша сторона приблизно 50 м (взято за проектом В. Скамоцці, і переведено у метричну систему за А. Мілобендзьким); розміщені на кутах палацу, стаціонарні бастіонні укріплення виконані за засадами староіталійської школи бастіонної архітектури, бастіони безпосередньо зв'язані фланками зі стінами палацу; проектовані муровані бастіони у пропорційному порівнянні з проектом фасаду є заниженими, вони займають приблизно 1/4 від вертикального розміру палацового фасаду (іншими словами - споруда проектованого палацу якісно відкрита для артилерії середніх та великих калібрів фактично з будь-яких дистанцій і є беззахисною); проектовані бастіони всі однотипні з однаковими планувальними, формотворчими та вогневими характеристиками. Кожен бастіон має по чотири бійнички, розташованих по одній на фланку і по одній на вусі. Всі бійнички призначені для фланкуючого вогню. Вуха бастіонів зображених на проекті - типу AL MUSONE. На чолах (фасах) бастіонів - бійниць немає (цей факт побічно вказує на існування другої лінії укріплень ); продовження умовних бокових ліній чол (ліній фланкування) припадає на точки центрів куртин, які у достатній мірі фланкуються вогнем з гармат, розміщених на вухах і фланках бастіонів; лінії фланкування є паралельними до ліній прорису внутрішньофосового рову та зовнішнього бастіонного валу (прикритого шляху), який оточує палацовий комплекс по периметру зіркоподібним восьмигранником, що є характерним для укріплень староіталійської школи бастіонної архітектури, на перетинах ліній фланкування коротких куртин організовано в'їзди захищені перехресним фланкуючим вогнем артилерії, розміщеної на бастіонах. Ця вогнева схема дозволяла обходитись без додатково укріпленої в'їзної брами);
Після аналізу зображення - наведемо декілька цитат з праці В. Скамоцці "Idea della architettura universale" стосовно фортифікаційних особливостей проекту укріплень збаразького комплексу: ... "Від тильної сторони організовано вихід через фосу. На кутах палацу розміщено чотири бастіони - белюардики (bellouardetti) разом зі своїми фланками і оборонними начольниками ((надшанцями) diffese), до яких можна дістатись з розташованих над наріжниками офіцин. Фоса є достатньо широка (di honesta Larghezza) і глибока, по дну фоси йде заводнений кювет (внутрішньофосовий рів). Ззовні є прикритий шлях і передпілля" [4, с.125].
З метою визначення спільних принципів графічної побудови фортифікацій існуючого замку та фортифікацій поданих на проекті В. Скамоцці проведено співставлення пропорційно збільшеного прорису укріплень проекту В. Скамоцці (приблизно в 1.9 раз) з прорисом укріплень існуючого замку до співпадіння довшої сторони прямокутного полігону укріплень проектованого палацу зі стороною квадратного полігону укріплень існуючого замку (в рівні верху ескарпу). При цьому - співпадають наріжники бастіонів, що вказує на одинаковий принцип побудови бастіонного фронту. Однак, слід звернути увагу на те, що сам принцип побудови наріжних укріплень, маючи спільні риси (одинаковий кут між куртиною і фланком, різниться у побудові розмірів фасів і фланків. Довжина фасів за побудовою відносно довжини сторони полігону у бастіонах поданих на проекті В. Скамоцці більша ніж у реалізованих бастіонах, в основному, зважаючи на відсутність вух у наріжниках укріплень існуючого замку. Різний розмір фланків зумовлений різним принципом фланкування (на проекті використаний такий принцип фланкування, при якому продовження лінії фасів на довшій стороні прямокутного нарису попадає на середину куртини, і відповідно, не співпадає з способом фланкування існуючих укріплень які мають нарис близький до квадрату, і фланкуються таким чином, що продовження лінії фасу попадає у кут створений куртиною і фланком, тобто аналогічно до коротшої сторони полігону укріплень поданих на проекті).
При співставленні пропорційно збільшеного приблизно в 2 рази прорису укріплень проекту В. Скамоцці з прорисом укріплень існуючого замку до співпадіння довшої сторони прямокутного полігону укріплень проектованого палацу зі стороною квадратного полігону укріплень існуючого замку (в рівні низу ескарпу), прорис проектованих В. Скамоцці наріжників приблизно повторює прорис наріжників існуючого замку, за вийнятком зміненого фланкування та відсутніх вух у реалізованих укріпленнях.

Изображение

Рис.6. Вид на збаразький замок з заходу станом на початок XVIIст. Графічна реконструкція О. Оконченко та І. Оконченка.


Изображение

Рис.7. Східний белюард збаразького замку (станом на кінець XIX ст.). Фото з приватного архіву А. Тальса.


Изображение

Рис.8. Південний белюард збаразького замку (станом на 2004 р.) Фото А. Волкова.


Изображение

Насправді, в українському варіанті правопису, я "О. Волков" :mrgreen: і фото це 2001 року :)


Отже, незважаючи на значну відмінність у розмірах і формах укріплених полігонів, укріплення палацу на проекті виконаному В. Скамоцці і перша лінія укріплень існуючого збаразького замку виконані на засадах староіталійської школи і є в своїй основі пропорційно-тотожними, на що вказують спільні риси, а саме однаковий спосіб побудови бастіонного фронту і схожість пропорційних співвідношень розмірів наріжних укріплень до граней полігону у плані.
Одним з чинників вирішень оборонних периметрів новозакладених замків XVII ст. був вплив функціонуючих на той час на даних теренах типів укріплень XVI ст., ілюстрацією чому можуть служити наріжні укріплення замку в Токах та їх вплив на вибір форми вирішення укріплень збаразького замку. Замок у Токах, споруджений у 1574 р. (згідно досліджень А. Яременко [10, с.16]) воєводою Брацлавським, старостою Кременецьким - Яном Збаразьким [10, с.18] (1574-1608) батьком Христофора Збаразького.

Изображение

Рис.9. Наріжний белюард замку у с. Токи (станом на 2004 р.) Фото І. Оконченка.

Замок в Токах - наближений до трикутного у плані з потужними белюардами (різного розміру і форми, розміщеними на наріжниках) – є прикладом застосування на теренах України белюардового типу укріплень староіталійської школи бастіонної(бастіонової) архітектури. Згідно досліджень Я. Богдановського – белюардовий тип укріплень передував класичному типу укріплень староіталійської школи [7, с.109]. На час виконання проекту В. Скамоцці (поч. XVII ст.) в Європі панував класичний тип укріплень староіталійської школи бастіонної(бастіонової) архітектури, тому проект В. Скамоцці виконано, базуючись на принципах класичного типу староіталійської школи. Як наслідок з вищескзаного – розбіжності між проектом замку В. Скамоцці та реалізацією збаразького замку можна пояснити тим, що споруджуючи свій замок Христофор Збаразький (а пізніше Юрій Збаразький) поєднав новітні (прогресивні) ідеї В. Скамоцці (начерк оборонного периметру зокрема) зі звичними для себе (усталеними і добре перевіреними) формами наріжних укріплень, застосувавши замість класичного типу наріжних укріплень староіталійської школи – белюардовий тип, демонструючи цим певну консервативність у баченні вирішення наріжників оборонного периметру.
Варто зазначити, що реалізовані укріплення були краще адаптовані до вимог, які ставились до прикордонних фортець Східної Європи XVII ст. ніж укріплення запроектовані В. Скамоцці. Збережені залишки замкових укріплень та розроблена на основі аналітичних досліджень гіпотетична реконструкція прорису укріплень збаразького замку станом на XVII ст. свідчать про те, що фортифікації даного замку споруджувались не спонтанно, а за добре продуманим і опрацьованим проектом, у пропорційних взаємовідношеннях параметрів якого читається рука фахового інженера-фортифікатора XVII ст. у результаті чого замок став потужною прикордонною фортецею.



Примітки.
1. Піхурко У., Кривошеєва Д., Личко А. Замок в Бродах Львівської області / На основі матеріалів проекту реставрації // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація – Львів, 1997. - №6. – С.88-95.
2. Guerquin B. Zamki w Polsce. – Warszawa: Arkady, 1984. – 348s.
3. Miłobędzki A. Tajemnica zamku w Zbarżu // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1956. – T.I. – z.4. – S.372-380.
4. Czolowski A. Dawne zamki I twierdze na Rusi halickiej // Teka konserwatorska. – Lwow, 1892. – S.65-132.
5. Slownik Geograficzny Krolestwa Polskiego. Т. I-XV. – Warszawa, 1886-1902. – T.XIV – s. 930
6. Twardowski Samuel. Wojna domowa z Kozaki I Tatary. – Kalisz, 1681 - s.52
7. Bogdanowski J. Architektura obronna w krajobrazie Polski: Od Biskupina do Westerplatte. – Warszawa - Krakow: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. – 611s.
8. Scamozzi Vincenzo. Idea della Architettura Universale. - Venezia, 1615. - I. Libero III, c.VIII. - s.252-253.
9. Нельговський Ю. Замок в Збаражі // Українське мистецтвознавство – Київ: Наукова думка, 1971р. – с.199-205.
10. Гасай Є. Село Токи та його околиці: Історико-краєзнавчий нарис. – Тернопіль: видавничий відділ книжково-журнального видавництква «Тернопіль», 1992. – с.112.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 06 мар 2010, 23:57 
Не в сети
Рядовой
Рядовой

Зарегистрирован: 07 окт 2009, 0:37
Сообщения: 17
Откуда: Украина город Львов
Всем доброй ночи...Впечатляет масштаб работ по уничтожению автентичности Збаражского замка. Самое прикольное, что Мацапура(тамтошний босс) все вершит прикрываясь лозунгами с благими намерениями...То, что мы видим сейчас в Збараже-это (согласно принятой в украине класификации нормативных документов при обозначении строительных работ) НЕ реставрация, это-перестройка с достройкой и надстройкой существующего обьекта...(Как сказал один герой известного советского фильма-Была у меня таможня- теперь таможни нет...)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 08 мар 2010, 22:52 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
В процессе строительства:
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 15 мар 2010, 20:10 
Не в сети
Капитан
Капитан
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28 апр 2008, 15:19
Сообщения: 1477
Откуда: Україна м.Червоноград
Изображение
http://zbarazh.ucoz.com/photo/3

_________________
"Переговори з окупантами на твоїй землі можуть тривати не довше автоматної черги."
Василь Кук.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 16 мар 2010, 16:18 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
А кстати!
Это ведь не замковые, а городские укрепления!
И, что самое интересное, они сохранились до сих пор.
Этот фрагмент бастиона находится возле мемориала ВОВ.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 21 июл 2010, 9:55 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 10 июн 2010, 21:22
Сообщения: 54
A_Wolkoff писал(а):
А кстати!
Это ведь не замковые, а городские укрепления!
И, что самое интересное, они сохранились до сих пор.
Этот фрагмент бастиона находится возле мемориала ВОВ.


Зараз вони виглядають так:
Изображение Изображение

А так безпосередньо сам замок та палац:

Изображение Изображение Изображение

Изображение Изображение

Изображение Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 27 окт 2010, 22:31 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12 апр 2010, 11:59
Сообщения: 509
Откуда: Львов
Изображение
1930г. Вид башни оборонной стены Збаража со стороны озера.

Изображение
Вид внутреннего двора во время восстановление из руин замка князей Вишневецких в Збараже в 1935 г.

Изображение
Вид замковых хозяйственных построек.В глубине костел Рождества в Збараже 1932 г.

Изображение
Внутренняя аркадная часть замка в 1932 г.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 28 окт 2010, 7:37 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
Последние 2 кадра, похоже, причислены к теме Збаража ошибочно. Аркадные галереи очень сильно напоминают замок в Красичине.
Внутренний двор с колокольней костёла на заднем плане - тоже не Збараж.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж
СообщениеДобавлено: 08 ноя 2010, 10:56 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 26 июл 2010, 12:05
Сообщения: 50
Откуда: Киев
Был в замке 31.10.10. Да, замок стал выглядеть очень попсово. Реконструкция (читай ремонт) весьма похабна, без намека на историческую достоверность. Работы продолжаются на правой и задней внешних оборонных стенах. Радует лишь то, что он не заброшен и не разваливается как многие объекты.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж (Тернопільська область)
СообщениеДобавлено: 10 дек 2010, 21:12 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4411
Откуда: Львов
В надвратной башне:

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Збараж (Тернопільська область)
СообщениеДобавлено: 06 фев 2011, 12:07 
Не в сети
Рядовой
Рядовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 06 фев 2011, 11:31
Сообщения: 10
Тема можливо вже не актуальна, але не зміг втриматися.

1. На рахунок кладки і пиляного каменя замість тесаного. Звичайно б хотілося, щоб і кладка була автентична і камінь був тесаний і нічим не відрізнявся від оригіналу. Все це так. Але в Україні НЕМАЄ майстрів цього класу, немає майстрів по реставрації каменя і відновлення кладки, запитайте себе чому єдиний вцілілий бастіон збаразького замку поки ще стоїть недоторканний?, взагалі, і враховуючи фінансування замків з боку держави, ні навіть не так, враховуючи виділляння коштів на ремонтно-реставраційні роботи, то варіантів було два - або такий як ми бачимо зараз, або тупа руїна, типу теперішнього стану замку в Заложцях. Важко ставити питання альбо альбо, бо хочется все і одразу і в норм вигляді, але в Україні так не буває.

2. Волкоф. Давайте ви не будете закатувати тут тєлєгу типу історичні інтер'єри втрачені назавжди. Замок був перебудований на піонерський палац ще до створення ДІАЗу. Ви були у так званій зеленій спальні у збаразькому замку? Судячи з ваших коментарів, то не були. Так от приїдьте та погляньте. І тільки тоді стверджуйте або спростовуйте дані про втрачені інтер'єри та планування. До речі планування буде повернуте до історично вірного. І все що було набудовано для піонерів зникне безповоротно. Та ви як я розумію навіть не бачили ескізи щодо відновлення інтерєрів )) а вони в вестибюлі замку, відкриті для огляду.

3. Кара-хан красавчег.... Що ви понаписували? Цитую "Впечатляет масштаб работ по уничтожению автентичности Збаражского замка. Самое прикольное, что Мацапура(тамтошний босс) все вершит прикрываясь лозунгами с благими намерениями...То, что мы видим сейчас в Збараже-это (согласно принятой в украине класификации нормативных документов при обозначении строительных работ) НЕ реставрация, это-перестройка с достройкой и надстройкой существующего обьекта..."
По перше не Мацапура, а Маціпура.
По друге - щоб ви так жили тими памятками і переймалися їхньою долею, як це він робить.
По третє - автентичність, якщо вже викладаєте певні архівні фото - то викладайте не одну (тут більше http://tolik-fort.livejournal.com/107211.html ) і тільки тоді розглядаючи фото сперечайтеся щодо автентичності - і можливості зберегти ту автентичність.

4. Дима Миллер. Попсово? Судячи з цього, ви б воліли щоб його взагалі не було? От було б замчисько пусте тільки з купою каміння - оце було б супер. І автентично і туристично принадно... Хоча для вас може ще не все втрачено раз ви розумієте і вас тішить що він не руйнується в порівнянні з іншими об''єктами. Може ви колись і зрозумієте суть реставраціних процесів в Україні, на що я сподіваюсь, інакше та і помрете злим і незадоволеним.

І узагальнюючи. Легше хлопці, легше. Хто дав вам право судити, якщо ви і самі не реставратори і не дотичні по суті роботи до цієї сфери. Я і сам не реставратор, але дотичний до НЗ. Повірте що пройде якись час, і ви ще будете радіти тому що ви бачите. Всього доброго )


Последний раз редактировалось tolik-fort 06 фев 2011, 13:39, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 41 ]  На страницу 1, 2, 3  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: Google [Bot] и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters