.
Филипп писал(а):
В данном случае Могитич, как мне кажется, просто подгрёб наработки Евгении и Ольги Пламеницкой, их гипотезы, и выдал всё это за факт, хотя в большинстве случаев каждый из заявленных объектов нуждался во всестороннем изучении, без которого нельзя было понять, когда именно он появился и когда именно обзавёлся каменными укреплениями.
Шановний п. Філіп, І. Могитич проводив розкопки з Є. Пламеницькою у Кам'янці, відшукуючи давньоруські корені, коли Олюнька в той час була ще маленькою дівчинкою..

Наводжу спогади Могитича про розкопки в Кам'янці:
Цитата:
..лопата за лопатою, камінь за каменем, відкривали глибинну історію ансамблю фортеці. Муровані споруди якої доти безапеляційно датували не глибше зламу ХIV-ХV століть. Нам втовкмачували "вчені мужі" із сусідніх західних і східних земель, що ми не могли мати раніше мурованих укріплень, бо їх на той час ще не було ні у поляків, ні в росіян, ні в угрів, а наших прадідів-українців мали навчати цього мистецтва тільки зайди, що несли нам не поневолення, а "культурний" розвиток. Видко, Богові цього було вже занадто.
Филипп писал(а):
Источник №2, статья Ольги Пламеницкой. Я общался с автором статьи...
Шановний п. Філіп, Ви статтю хоч читаєте?

Наводжу цитати з статті:
Цитата:
На жаль брак подібних публікацій створює своєрідний вакуум, який стихійно заповнюється науково необґрунтованою, неперевіреною, здебільшого поверховою інформацією на кшталт побутуючої нині в історіографії концепції зародження в Україні мурованого оборонного будівництва. Згідно з цією концепцією перші муровані укріплення виникли в другій половині ХІІІ ст., спорадично застосовувалися у ХІV-ХV ст., і лише у ХVІ-ХVII ст. розповсюдилися внаслідок перебудови в камені або цеглі первісних дерев'яних замків і фортець (3). Ця концепція, що зайняла в сучасній науці досить стійку позицію, кочуючи з джерела до джерела, як не дивно, ніколи не мала чіткої наукової аргументації і абсолютно не кореспондується з висновками ґрунтовних досліджень окремих оборонних об'єктів (4).
За останні роки українською історико-архітектурною наукою отримані нові дані щодо історії фортифікацій Кам'янця-Подільського, Меджибожа, Львова, Переяславля, Кременця (4), які свідчать про появу мурованих укріплень раніше другої половини ХІІІ ст.
Цікавим є факт, що, датуючи муровану Ладозьку фортецю (Північна Русь) початком XII ст., А.Н.Кирпичников вважає її прототипом фортецю Переяслава-Хмельпицького (т.зв. Єфремова города), а вплив досягнень фортифікації Південної Русі на північні руські землі переконливо пов'язує з закономірностями історичних обставин (зокрема зв'язків Ладоги та Переяслава через дім Всеволодовичів-Мономаховичів).
Цитата:
Отже, факт існування домонгольських мурованих укріплень па теренах як Західної, так і Східної України незаперечно доведений архітектурною археологією. В зв'язку з цим основне питання полягає в тому, чи є підстави розглядати це явище як топове, чи й падалі вважати його унікальним, а об'єктам досліджень надавати статус винятків, як це робилося дотепер.
Шановний п. Філіп, я про це весь час Вам і торочу!
