Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 16 июл 2019, 16:31

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 367 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 19  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 05 ноя 2008, 20:37 
Не в сети
Рядовой
Рядовой

Зарегистрирован: 30 окт 2007, 15:57
Сообщения: 15
Краткий фотоотчёт о вылазке с коллегой на линию "Арпада"

Заранее прошу прощение за качество некоторых фото.
Всё начиналось относительно неплохо, но погода не баловала. Периодически шёл дождь. Технику было жалко. Потому некоторые фото сделаны в неестественных позах, что сказалось на их качестве.



1-й рубеж обороны

Плита с гнёздами для надолб, как на рис.9
статьи Инженер-капитан О. Игнатов, Капитан А. Кузнецов. Инженерное оборудование местности на линии «Арпада».

Изображение Изображение

По обеим сторонам проезжей части предположительно остатки шлагбаума.

Изображение Изображение

На склоне холма трёхгранные пирамиды (разбитые), на берегу реки вывернутая шестигранная анкерная пирамида.

Изображение
Остальные видимо снесло водой.

На флангах участка взорванные ж/б убежища как на Рис.8
и полевые укрепления

Изображение



2-й рубеж обороны

Ещё одна плита, с целыми гнёздами.

Изображение

В лесу пирамиды, огневые точки лёгкого типа, как на рис.3
Кроме того, попался анкер с крючком для проволочного заграждения на подобие показанного на том же рис.9.

Изображение

Вокруг на земле много кусков "колючки".

В реке группа пирамид.

Изображение

За рекой на склоне холма полевые укрепления и единственная обнаруженная Артиллерийская ДОТ как на рис.6

Изображение



3-й рубеж обороны

Представлен довольно большим количеством разрушенных ж/б укрытий различных конструкций и размеров, траншей, полевых складов и вспомогательных сооружений (достаточно широкие и глубокие ямы правильной формы).
Многие сооружения практически не поддаются идентификации вследствие серьёзных разрушений.

Изображение Изображение Изображение Изображение

Изображение Изображение Изображение

Вокруг остатки проволочных заграждений.

Изображение Изображение Изображение

Особенно впечатлил своими размерами вот этот объект:

Изображение Изображение

Изображение Изображение

Изображение Изображение

Снаружи объект не фотографировал, так как он абсолютно не виден за зарослями кустарника, а сверху на него завалилась большая ель
Размеры его порядка 3,5х12,5х3 м.
Предполагаю, что это мог быть командный пункт. Окна смотрят к фронту. Хотя, по мнению коллеги, это госпиталь. К однозначному мнению мы не пришли. Оба варианта имеют как свои "За", так и "Против", но размеры сооружения внушительные.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 06 ноя 2008, 21:21 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2007, 12:16
Сообщения: 116
Откуда: Львів
Усть Чорна, Усть Мокра, Комсомольск (Усть Німецька) це питання мучило давно, як не як це теж перевал.

Добавлено спустя 16 минут 12 секунд:
нажаль часу було мінус дві години, але бути в 40 км і не заїхати не не позволив собі.
Старша пані розповіла "стрілянина була страшна вони ховались в бункирах, а потім тікали, хто лишився живий", "Два великих бункура заросло лісом за стільки років, їх не видно"
Перед тим виліз на ту сторону від ріки де вона показала і зробив фото протилежної сторониі (3 фото ободва обєкти разом)


Вложения:
PB060053.JPG
PB060053.JPG [ 77.63 Кб | Просмотров: 12122 ]
PB060052.JPG
PB060052.JPG [ 76.05 Кб | Просмотров: 12121 ]
PB060051.JPG
PB060051.JPG [ 66.32 Кб | Просмотров: 12098 ]
PB060055.JPG
PB060055.JPG [ 70.46 Кб | Просмотров: 12115 ]
PB060041.JPG
PB060041.JPG [ 65.09 Кб | Просмотров: 12085 ]
PB060040.JPG
PB060040.JPG [ 73.58 Кб | Просмотров: 12084 ]
PB060039.JPG
PB060039.JPG [ 61.53 Кб | Просмотров: 12092 ]

_________________
ДВО,в/ч 44982, 483 АПК 87-89рр.
Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 06 ноя 2008, 21:53 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28 авг 2007, 21:36
Сообщения: 527
Откуда: Київ
keey Дякую.
За останні дві доби стільки навалилося інфи :shock:
Я та всі користувачі форуму будуть вам вдячні, якщо ви позначите це місце на мапі. У мене якраз є інформація про наявність об"єктів у селищі Лопухів. Але, нажаль, я з паном Волковим, Шуриком та Ко проїхали повз те місце на УАЗі під час раллі через перевал Прислоп.
До речі, не надумайтеся їхати дорогою Т-0728. Здолати її можна тільки при наявності двох умов: гарна машина з підвищеною прохідністю та відмінна майстерність водія :)
Шурику респект :!:

_________________
Punks Not Dead


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 06 ноя 2008, 22:10 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 16 авг 2007, 9:17
Сообщения: 2281
Откуда: Kiew
Ah so !!!! Фото супер ! А каземат надо бы обмерять ... Целых то очень мало осталось сооружений !!

_________________
Если убрать из советской истории всю ложь, совсем не обязательно останется одна правда. Может вообще ничего не остаться.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 06 ноя 2008, 23:38 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Platon писал(а):
До речі, не надумайтеся їхати дорогою Т-0728. Здолати її можна тільки при наявності двох умов: гарна машина з підвищеною прохідністю та відмінна майстерність водія :)
Шурику респект :!:


Ну, это Платон очень скромно выразился :)
Дело в том, что около 5 км по "дороге" из Колочавы на Комсомольск нам пришлось ехать по дну реки с порогами и валунами - как и положено всем карпатским рекам :) !
Из машин подойдут: Урал, Шишига... Остальные - под очень большим знаком вопроса.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 08 ноя 2008, 13:41 
Не в сети
Старший сержант
Старший сержант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2007, 12:16
Сообщения: 116
Откуда: Львів
Нажаль обмежений в ресурсах, відмітив приблизне розташування обєктів котрі побачив нарисував як :oops:
Вложение:
M-34-132-4.jpg
M-34-132-4.jpg [ 88.25 Кб | Просмотров: 11998 ]

І продовження
Вложение:
PB060042.JPG
PB060042.JPG [ 78.58 Кб | Просмотров: 11985 ]

Вложение:
PB060049.JPG
PB060049.JPG [ 80.2 Кб | Просмотров: 11982 ]

Вложение:
PB060048.JPG
PB060048.JPG [ 97.1 Кб | Просмотров: 11979 ]

Вложение:
PB060043.JPG
PB060043.JPG [ 73.81 Кб | Просмотров: 11968 ]

А на рахунок дороги то 84 пройшов пішки, дороги вже не було, як тільки трубопровід протягнули, так і по дорозі

_________________
ДВО,в/ч 44982, 483 АПК 87-89рр.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 14 ноя 2008, 20:48 
Не в сети
Сержант
Сержант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 17:38
Сообщения: 96
Откуда: Munkach
Изображение

Добавлено спустя 2 дня 4 часа 25 минут 17 секунд:
Исправляя техническую погрешность, размещаю здесь статью о линии Арпада в приемлемом для чтения режиме.

ТАЄМНІ ПІДЗЕМЕЛЛЯ ВОЛОВЕЧЧИНИ газета "СЗ-Паланок" 6-12.11.2008
Нині сховищами «лінії Арпада» блукають туристи-екстримали

Довідка
Оборонна лінія Арпада мала довжину 350 кілометрів і тягнулася вглиб території Закарпаття на 100-120 кілометрів. Система включала у себе 99 опорних пунктів, 759 довготривалих залізобетонних споруд (доти), 394 дерев'яно-земляних споруд (дзоти), 439 відкритих вогневих позицій та понад 400 км траншей.


Серед чарівних краєвидів Карпатських гір на Воловеччині вдало замасковано підземний бункер, який з першого погляду важко побачити, навіть проходячи неподалік нього. Сільський голова Підполозянської сільради Дмитро Ісак побоюється, аби любителі екстриму випадково не наткнулися у ньому на заміновані приміщення. Про існування таких підозрюють місцеві жителі. Але це, поки що, лише здогадки. Усе, що з металу, із підземного приміщення тутешні мешканці винесли ще у 90-ті. Сьогодні ж підземеллями полюбляють блукати туристи-екстримали. Мова йде про один із бункерів, котрий залишився у спадок від так званої оборонної лінії Арпада. Про неї, напевне, хоч раз чув кожен житель Закарпаття. В часи Другої світової війни це була потужна оборонна система на території нашої області, мета якої- захистити кордон Угорщини від свого сусіда СРСР. Сьогодні у спадок від лінії залишилося багато закинутих військових інженерних споруджень, зокрема окопів, дотів та дзотів, протитанкових надовбів тощо. Ми навідали ті, котрі знаходяться на території Воловеччини та Міжгірщини.

У ПІДЗЕМЕЛЛІ СПРАГА
НЕ ЗАГРОЖУЄ
Аби доїхати до села Верхня Грабівниця, що на Воловеччині, потрібно на трасі Чоп-Київ перед Нижніми Воротами звернути вліво. На авто до бункера - рукою подати. Аби скоріше знайти споруду та, власне, не заблукати в ній, краще одразу ж взяти собі у провідники когось із місцевих. Якісній автодорозі тут можуть позаздрити навіть центральні вулиці Ужгорода. Селяни кажуть, що колишній «сірий кардинал» постарався, коли побудував у цих місцях свою дачу.
«Раніше місцеві називали це місце катакомбами, - одразу вводить нас у курс справи сільський голова Підполозянської сільради Дмитро Ісак, до управління якої відноситься і Верхня Грабівниця. - Угорці будували їх у 39-му році. У Підполоззі була їхня дивізія. У селі ще дотепер стоять дві будівлі, які вони спорудили». Дорогою Дмитро Іванович вказує нам численні доти і дзоти, які з першого разу в око і не впадають. Заїжджаємо і на кладовище, де поховані угорці. Час зрівняв майже всі насипи на могилах із землею. У центрі кладовища стоїть пам'ятний знак воїнам, які колись окупували наш край. Туристи з Угорщини у цих місцях найчастіші гості. Вони з захопленням мандрують бункером, а також тими місцями, де є різноманітні інженерні укріплення оборонної лінії.
А ось і він - головний вхід до бункера. Потужна бетонна стіна серед пагорба та залізні двері, які може відчинити будь-хто. На момент нашої екскурсії сюди завітала численна група туристів з Угорщини. Хто сміливіший - пішов углиб підземелля, більшість же пройшлася лишень першими відділами бункера. За словами сільського голови, у бункері аж до відступу угорців розміщувалися склади, їдальня,
спальні приміщення та навіть церква. Гіпотетичне місце розташування останніх біров знає, а от склади, припускають місцеві жителі, замуровані і заміновані. Дмитро Іванович показує нам на одну зі стінок, у якій видно замурований прохід. Саме там, на думку місцевих, знаходиться таємний тунель, котрий веде до ще нерозвіданих приміщень. Дмитро Ісак каже, що тутешніх жителів до будівництвабункера не пускали - усі роботи вико¬нували угорці та їх військовополонені.
Потрапивши в підземелля, одразу чується холод. І, звісно ж, темрява та сирість. Тож любителю гострих відчупів доведеться запастися як мінімум потужним ліхтарем, теплим одягом та взуттям. До вибору останнього треба поставитися серйозно - дошки, що виконують у тунелях функцію підлоги, місцями відсутні зовсім. А під ними-стоки води. Стіни бункера пофарбував колишній підприємець-орендатор підземелля. Хтось із туристів старанно поклав на деяких стінках мітки чорним маркером, аби не заблукати.
З одного до іншого приміщення бункера ведуть вузькі проходи. Проте двоє людей розминутися можуть спокійно. На окремих стінах видніються залишки комунікацій та дощечки, на котрих висіли лампи. З бункера є три запасні виходи, котрі ведуть назовні через люки, що знаходяться посеред галявин, де пасуться корови. Але драбини до них зруйновані. Бункер має три поверхи. І один тунель, який, за словами сільського голови, веде невідомо куди, є інформація, що він закінчується виходом назовні у Нижніх Воротах. Достовірна ж карта підземелля, за словами сільського голови, знаходиться в Угорщині.
У бункер полюбляють навідуватися місцеві підлітки. Поодинокі купи сміття, зокрема одноразові стаканчики та розпиті пляшки алкоголю - яскраве тому підтвердження. Спраги у підземеллі можна не боятися - в одному з коридорів, наче з крана, постійно дзюркоче джерельна вода.

У БУНКЕРІ ХОТІЛИ
ВИРОЩУВАТИ ГРИБИ
Із часу приходу радянської влади і аж до розвалу СРСР бункер формально знаходився під опікою військових. Усі входи опломбували, до підземелля ніхто з місцевих доступу не мав. За словами сільського голови Підполозянської сільради Дмитра Ісака, у 1991 році бункер як приміщення взяв в оренду один із місцевих жителів. Чоловік планував тут вирощувати шампіньйони. У бункері навіть зробили косметичний ремонт та відновили комунікації. Але у 1993 році підприємливий мешканець Воловеччини помер. Військові ж на той час відмовилися від утримання підземелля на своєму балансі. Даний об'єкт де-юре опинився у комунальній власності районної влади. Де-факто - став об'єктом без господаря. Під час економічної кризи 90-их місцеві жителі винесли звідти усе, що тільки можна було. В тому числі і всілякий металобрухт.
У 2002 році сесія Воловецької райради передала бункер у комунальну власність Підполозянській сільраді. У 2006-му його взяв в оренду приватний підприємець із Виноградівщини, котрий хотів використати підземелля в якості туристичного об'єкта. Однак місцева прокуратура чомусь опротестувала рішення про передачу в оренду. Наразі ж, наголошує підполо-зянський сільський голова Дмитро Ісак, сільрада готує нове рішення про передачу об'єкта в оренду. Однак потенційних інвесторів поки що нема...
86-тирічний Іван Сивній, житель сусіднь¬ого села Ждиніїв, пригадує, що під час будів¬ництва бункера до нього навіть проклали вузькоколійку. Тутешніх жителів на час завершення будівельних робіт до об'єктів недопускали і близько. Місцевий люд знав, що то - "укріплення проти руської армії". Сам Іван Йосипович очевидцем відступу угорців не був - у той час перебував у німецькому полоні. Але передає слова знайомих, котрі казали, що угорські солдати із села тікали з тим, що мали на собі.

ЦАРСТВО ДОТІВ І ДЗОТІВ НЕПОДАЛІК СИНЕВИРУ
Національний природний парк «Синевир» - ще одна чудова місцина, у якій збереглася пам'ять про оборонну систему Арпада. Як розповів сільський голова Сииввирської Поляни Юрій Горват, неподалік села розташовано до двохсот маленьких бункерів, а також дотів і дзотів. «І4І споруди досить якісно побудовані, - розповідає ІОрій Іванович. - Після війни радянські війська їх розміновували, окремі навіть підривали. Але вони не зруйнувалися». Ю. Горват пригадує, що з 1945 року на колишніх військових спорудах зафіксовано 4 нещасні випадки - спрацьовували вибухові пристрої. Сільський голова говорить, що на цій території бої не відбувалися.
Доти розташовані у лісі чи не кожні 50 метрів. Між ними - викопані окопи. Екскурсію лісом нам проводить заступиик директора НПП «Сииевир» Юрій Тюк. Каже, що серйозних пропозицій щодо використання дотів у туристичних цілях поки що не Аадходило. Юрій Юрійович розповідає, що туристів на військових спорудах і без того достатньо, з бункерів, котрий під час війни угорці використовували як пекарню, працівники національного парку навіть знайшли оригінальне застосування. Бункер використали у якості фундаменту для дерев'яного будиночка.

ПОПУЛЯРНОСТІ СПОРУДАМ НАДАСТЬ ВІЙСЬКОВИЙ ТУРИСТИЧНИЙ ШЛЯХ
Як поінформував доктор історичних наук Омелян Довганич, так звану оборонну, систему Арпада угорці почали будувати з 1939 року. Ідею подали німці. При наступі радянської армії вважалося, що бойові дії у гірських умовах за такої кількості інженерних споруд з успіхом можуть вести лише спеціальні війська. Але радянська армія подолала лінію Арпада і. за допомогою звичайних військ. Справа в тому, що коли наступав Четвертий Український фронт, призначений зокрема для визволення Закарпаття, Другий Український фронт через Румунію уже підійшов до Мараморош-Сиготу. Якби угорці не відступали із Закарпаття, го їх би оточили з двох боків. Тож значна кількість військових інженерних споруд так і залишилася не використана за своїм основним призначенням. Бої між ворогуючими сторонами пройшли лише в окремих місцях, зокрема на кількох перевалах.
Стан інженерних оборонних споруд сьогодні дозволяє організовувати туристичні подорожі до цих місць. Як розповів завідувач кафедри туризму УжНУ Федір Шандор, бункер у с. Верхня Грабівниця включений у туристичний Закарпатський військовий шлях. У який, до речі, ввійшли місця, пов'язані не тільки з оборонною лінією Арпада часів Другої світової. Це, зокрема, і пам'ятники радянської військової техніки, військові кладовища, військові траншеї періоду Першої світової війни, місця, де відбувалися військові битви, та ряд інших. «Таких точкових зон, - говорить Ф.Шандор, - у нас є дуже багато і всі вони замкнуті у Військовий туристичний шлях Закарпаття». На думку експертів, тільки після того, як військові об*єкти набудуть туристпчпої популярності, інвестори звернуть на них свою увагу. Відповідно знайдуться гроші і на їх рекснсіоукцію. В тому числі й для впорядкування бункера у Верхній Грабівниці.

Ярослав ГУЛАН, Міжгірщина-Воловеччина-Ужгород

_________________
Везти сову в Афины


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 14 ноя 2008, 21:51 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28 авг 2007, 21:36
Сообщения: 527
Откуда: Київ
Munka Дякую за текст статті.
Про Лінію Арпад вже є навіть у Вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/Лінія_Арпада
Данні взято з мемуарів Гречко, але ні на нього, ні на російський фортифікаційний сайт з військово-інженерним журналом (звідки взяли схему опорного пункту) посилання не надали.

прикольна стаття: http://www.zakarpattya.net.ua/loadnews.asp?id=26977

_________________
Punks Not Dead


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 14 дек 2008, 15:33 
Не в сети
Рядовой
Рядовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 фев 2008, 14:12
Сообщения: 14
Откуда: Киев, Украина
У вересні відпочивала в Руській Мокрій. На жаль, тоді не знала, що там проходить частинка "Лінії Арпада".
Дізналася з таблички про Усть-Чорну. А при повороті на Лопухів зфотографувала два ДОТи, фото так собі.
Один навпроти другого. По різні береги річки.
Вложение:
DSCF9598.jpg
DSCF9598.jpg [ 68.12 Кб | Просмотров: 11751 ]
Вложение:
DSCF9597.JPG
DSCF9597.JPG [ 51.77 Кб | Просмотров: 11751 ]
Вложение:
DSCF9623.jpg
DSCF9623.jpg [ 60.73 Кб | Просмотров: 11736 ]
Вложение:
DSCF9626.jpg
DSCF9626.jpg [ 60.45 Кб | Просмотров: 11737 ]
Вложение:
DSCF9630.jpg
DSCF9630.jpg [ 66.93 Кб | Просмотров: 11735 ]




Добавлено спустя 11 часов 53 минуты 5 секунд:
Шматок схемки.
Один Дот(розвалений) я помітила, близько позначки 1. Але було вже темно, не фотографувала. Це якраз роздоріжжя на Руську Мокру й Лопухів.
Доти, що вище на фото, знаходяться приблизно в районі між позначками 11 та 12. Якраз перед плавним поворотом вліво.
Там-місцева пам'ятка природи-ущелина Гук, на річці Брустуранка. З права від дороги.
Дот, на якому стою я, не помітити просто неможливо. Він край дороги на Лопухів, зліва.
А якраз навпроти нього, на другому березі річки-другий Дот. Його не видно з дороги, тільки якщо спуститись до річки, можна помітити.
Там дуже красиво!!!
Вложение:
DSCF9638.JPG
DSCF9638.JPG [ 99.84 Кб | Просмотров: 11712 ]
Вложение:
ustchorna.JPG
ustchorna.JPG [ 90.89 Кб | Просмотров: 11722 ]


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 14 дек 2008, 16:21 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Они все там подорванные, или есть и целые?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 14 дек 2008, 16:38 
Не в сети
Рядовой
Рядовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 фев 2008, 14:12
Сообщения: 14
Откуда: Киев, Украина
Целых не видела=(


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 14 дек 2008, 16:54 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
На этой же странице (примерно посредине её) коллега keey
уже писал об этих местах:
keey писал(а):
Усть Чорна, Усть Мокра, Комсомольск (Усть Німецька) це питання мучило давно, як не як це теж перевал.


Но на его фотографиях, как раз наоборот, все ДОТы и убежища целые :)

Сам я был в тех краях только один раз, и то проездом, но теперь, благодаря Вам и ему, хоть буду знать где и что там искать.
Спасибо! :)


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 14 дек 2008, 17:13 
Не в сети
Рядовой
Рядовой
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 фев 2008, 14:12
Сообщения: 14
Откуда: Киев, Украина
Я писала лише про ті, що стрілися мені в напрямку Лопухова-всі три пошкоджені.
З тих вцілілих, що вказані були вище я бачила один, здалеку. Дійсно-цілий. То напрямок на Руську Мокру.
Що ж, мені менше пощастило ;)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 24 дек 2008, 11:35 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28 авг 2007, 21:36
Сообщения: 527
Откуда: Київ
Щиро дякую пані hatinka за ці повідомлення ;)


Можливо інтер'єр Грабівницького бункеру виглядав аналогічно Будапештському.
Хоча карпатський рази в півтора вужчий.
Світлини з сайту: http://www.bunkermuzeum.hu/


Вложения:
sz_koreterm44.jpg
sz_koreterm44.jpg [ 11.65 Кб | Просмотров: 11655 ]
sz_bejarat44.jpg
sz_bejarat44.jpg [ 11.68 Кб | Просмотров: 11655 ]
korhaz.jpg
korhaz.jpg [ 38.05 Кб | Просмотров: 11666 ]

_________________
Punks Not Dead
Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 24 дек 2008, 18:57 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Действительно!
Аналогия чётко прослеживается.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 12 фев 2009, 18:13 
Не в сети
Рядовой
Рядовой

Зарегистрирован: 30 окт 2007, 15:57
Сообщения: 15
Люди работают в направлении популяризации "Линии Арпада": URL


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 27 фев 2009, 9:07 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Вырезал из клипа:
T72 писал(а):
http://www.youtube.com/watch?v=KEoWSuh0Og4
(из темы "Штурм ДОТ")
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 20 мар 2009, 15:22 
Не в сети
Administrator
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 09 авг 2007, 10:29
Сообщения: 660
Откуда: Львов
По некоторым данным, общая протяженность Линии Арпада составляла 780 км, по другим - 600 км или 300 км. Не многовато ли будет 600 и 780км?

1) Может у кого имеется информация о расположении крайних точек линии? Или она проходила в несколько рядов?

2) Можно перечислить районы ключевых опорных пунктов?

3) Сейчас вся Линия находится на украинской территории, или имеются ее укрепления за рубежом?


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Линия Арпада
СообщениеДобавлено: 23 мар 2009, 16:52 
Не в сети
Рядовой
Рядовой

Зарегистрирован: 30 окт 2007, 15:57
Сообщения: 15
SLOD писал(а):
По некоторым данным, общая протяженность Линии Арпада составляла 780 км, по другим - 600 км или 300 км. Не многовато ли будет 600 и 780км?

1) Может у кого имеется информация о расположении крайних точек линии? Или она проходила в несколько рядов?

2) Можно перечислить районы ключевых опорных пунктов?

3) Сейчас вся Линия находится на украинской территории, или имеются ее укрепления за рубежом?


Сначала немного информации (по поводу перевода, я очень старался)

Вот что пишут на венгерских ресурсах URL

Az eredményes védelem érdekében építették ki az Árpád-vonalat. A munkálatokat az 1940 őszén felállított Erődítési Parancsnokság irányította. A fő védővonalnak szánt Árpád-vonal a határtól néhány km-rel beljebb, a domborzatot követve húzódott. Egy-egy nagyobb város és a hágókat lezáró erődök alkották fő támpontjait, amelyeket egyéb akadályrendszerek kötöttek össze. Előtte, a határvonal mentén épült ki a Szent László-állás. Galíciában, a román határ (a Cseremosz folyó) és a Lengyel Főkormányzóság határa (a San folyó) között létesítették a Hunyadi-állást. Arra szolgált, hogy a Galíciában harcoló erők ennek fedezetében húzódhassanak vissza a Kárpátokra.

В целях эффективной обороны была построена линия-Арпада. Работами управляло созданное осенью 1940 года Управление Фортификации. Главная линия обороны Линия-арпада, повторяя рельеф местности, располагалась в нескольких километрах вглубь от границы. Её основные опорные пункты входило несколько городов и закрывающие перевалы долговременные укрепления, которые были соединены между собой другими укреплениями и препятствиями. Перед ней, вдоль границы была построена Szent László-állás (позиции/рубеж обороны Szent László). В Галиции, между Румынской границей (река Черемош) и границей Польши (река Сан) была создана Hunyadi-állás (рубеж обороны Hunyadi). Последняя была создана с целью, дать возможность войскам, сражавшимся в Галиции, под её прикрытием отступить в Карпаты.

А вот что говорит Википедия URL

Az Árpád-vonal a Keleti-Beszkidektől egészen a Berecki-Havasokig terjedt. Légvonalban több mint 600 kilométerről volt szó. A vonal építkezése, elsősorban az infrastruktúra, a háttér megteremtésével, már 1940-ben megkezdődött. Természetesen a legnagyobb titoktartás mellett. 1943-ban, a sztálingrádi csata után felgyorsították a kiépítését. 1944 elején épül ki a Hunyadi- és a Szent László-állás.
******************************************
A magyar határ előtt 30-40 kilométerre lévő előretolt védőöv, a Hunyadi-állás fő feladata a szovjet támadóerők lelassítása, szétbontakozásra kényszerítése, hogy túlerejével ne tudjon menetből azonnal teljes erővel a fő védőövre zúdulni, és az állások leküzdése során mind élőerőben, mind haditechnikában minél nagyobb veszteségeket szenvedjen. A Hunyadi-állás a támadás várható hadműveleteinek irányában épített, tábori erődítésekből álló támpontokból állt. Az utakat, völgyeket zárták le. A közbeeső védelmi sáv, a Szent László-állás, közvetlenül az ezeréves határ vonalát követve, mondhatni az utolsó hetekben és csak részlegesen épült ki. Kisebb támpontokkal, tüzelőállásokkal, géppuskafészkekkel zárták le az utakat, a magas hegyeken átvezető átjárókat. Fő feladata, az Árpád-vonal előtt közvetlenül ismételten szétbontakozásra, támadás szervezésére késztetni az ellenséget. És ezután következett csak a magyar határokon belül a védelem gerincét alkotó Árpád-vonal. Az Árpád-vonal a magas hegységek terepviszonyait messzemenően kihasználó, tábori erődrendszer volt, melyet vasbeton szerkezetű tüzelőállásokkal, védelmi létesítményekkel, figyelőkkel erősíttettek meg. A kiépített támpontok, megerődített körletek, völgyzárak valamennyi a hegyeken átvezető szorost, hágót, átjárót lezárták.
A körkörösen védhető völgyzár alapja a sejtszerűen elrendezett körvédőképes és körvédőköteles rajállás volt, melynek központja a közepes tüzérség ellen is biztos védelmet nyújtó bunker volt. A környezeti anyagok, levéltári források, szemtanúk visszaemlékezései, helyszíntanulmányok és fotók bizonyítják, hogy ezt az erődrendszert csak megkerülni lehetett, de áttörni nem.

Линия-Арпада тянулась от Восточных Бескидов до Berecki-высокогорий
(румын. Munţii Breţcului vagy Munţii Lacauti-Goru URL, URL. Приблизительные координаты 46°3′0″N 26°18′0″E

Её условная протяженность более 600 км. Строительство линии, в первую очередь инфраструктуры, началось уже в 1940-м году. Разумеется с соблюдением строжайшей секретности. В 1943, после Сталинградской битвы, строительство ускорилось. В начале 1944 были созданы Hunyadi- и Szent László рубежи обороны.
*******************************************************
Главной целью выдвинутого вперёд от границы на 30-40 км оборонительного рубежа Hunyadi-állás было замедление наступления советских войск, принуждение к рассеянию боевых порядков, пресечение возможности сокрушения молниеносным ударом превосходящими силами основной линии обороны, а также нанесение максимального урона живой силе и технике противника в процессе её преодоления. Hunyadi-állás была построена на направлении ожидаемого удара и состояла из полевых оборонительных сооружения и опорных пунктов. Она перекрывала дороги и долины. Смежная с ней оборонительная полоса, Szent László-állás, повторяя "тысячелетнюю" границу, была построена буквально в последние недели и только эпизодически (фрагментами, частично). Состояла из небольших опорных пунктов, огневых позиций и пулемётных гнёзд и прикрывала дороги и перевалы. Главной её целью было ещё большее рассеяние сил противника и вынуждение к развёртыванию наступления непосредственно перед "линией-Арпада". Только после этого следовала расположенная внутри границ, составлявшая костяк обороны линия-Арпада. Линия-Арпада представляла собой хорошо адаптированную к высокогорному рельефу систему полевых укреплений усиленную Ж/Б огневыми точками, системой оборонительных препятствий и наблюдательных пунктов. Построенные опорные пункты, укреплённые участки, völgyzár препятствовали возможности преодолеть ущелья и долины.
völgyzár: völgy - долина (н.п. долина реки) zár - замо'к, задвижка (препятствие). völgyzár= система оборонительных сооружений для блокировки долины/ущелья.

В основе völgyzár с круговой обороной лежала система "клеточной" (клетка, в смысле клетки организма а не решотчатого ящика) организации и расположения живой силы в центре которой располагалось Ж/Б укрытие, обеспечивающее надёжную защиту от средних наступательных средств. Исследования на местности, архивные документы, воспоминания очевидцев, и фотодокументы подтверждают, что эту линию обороны можно было только обойти, но не взять штурмом.

Отсюда выводы:

1) Протяжённость в 600 км чисто условная, если провести кривую по карте. Сплошной линии не было, да и не могло быть в такие короткие сроки.
Что касается нескольких рядов, то это тоже условно, если отнестись к Венгерской обороне, как к комплексу укреплённых рубежей, в которые входила Hunyadi- и Szent László-állás, и Árpád-vonal.
2) Все опорные пункты перечислить не смогу, тем более их названия, часть из них находилась на территории современной Румынии. А на Закарпатье Линия представлена (с запада на восток, вдоль границы области) в районах Богдан-Ясиня, Усть-Чорна - Лопухово, Синевир-Межгорье, Воловец-Нижние Ворота-Уклын, Соль-Жорнава-Волосянка. Есть ещё несколько вспомогательных направлений обороны относящихся в тому или иному из вышеперечисленных узлов. Предполагаю наличие укреплений на участках Соймы-Майдан-Верхний Быстрый-Торунь, Жденеево-Перехресний-Гусний-Ужок.
3) Как я упомянул выше, часть линии в настоящее время находится на румынской территории, но в виде фрагментов и обломков укреплений. Румыны в 60-х годах все укрепления на своей территории взорвали. Укрепления в почти первозданном виде сохранились только в некоторых местах на Закарпатье.

В подтверждение удовлетворительной сохранности некоторых объектов

Июнь 2008 г.

Изображение

Изображение

Февраль 2009 г.

Изображение

Изображение

Наткнулся тут на некоторые фото в сети URL
Объекты, начиная от этого (колпак с крестом на верху) и ниже находятся на территории Румынии. Колпак сохранился в таком состоянии, по-видимому, только потому, что расположен близко к зданию и его не рискнули взорвать. Также отлично видна конструкция пакет-надолбов.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Лінія Арпада. Де її шукати
СообщениеДобавлено: 28 июл 2009, 21:30 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 22 янв 2008, 10:33
Сообщения: 76
Откуда: КИЕВ
A_Wolkoff писал(а):

Сам я был в тех краях только один раз, и то проездом, но теперь, благодаря Вам и ему, хоть буду знать где и что там искать.
Спасибо! :)

Хочу немого дополнить про Усть Чорна. Посчастливилось побывать там в конце июня. Нашёл я сооружения случайно. На мои распросы местные компетентно заявили, что это Австрийские укрепления с первой мировой. Но когда прочитал табличку все стало на свои места. Я нашел шесть бункеров. Находятся они по обоим берегам речки Брустуранка от Лопухово до Усть Чорна. Я так понял, что это артказырьки. Смотрят они в направлении на Усть Чорна. По левому берегу речки шла узкоколейка 1903 года постройки. Возле ж/д моста в по берегам речки бетонные надолбы.
Изображение
I. III. VI точки взорваны полностью. Все остальные подорваны с горжи, но в целом выглядят неплохо.
Изображение
Первый бункер возле жд моста, за табличкой
Изображение
ж/д мост
Изображение
Изображение
Второй бункер. В нем уже кто то жил.
Третий бункер находится напротив пилорамы. Он сполз в реку.
Изображение
Четвертый бункер. Фотки его уже выкладывались.
Изображение
Изображение
Пятый бункер.
Изображение
Изображение
И шестой бункер. Его плохо видно с дороги, сильно зарос.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 367 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 19  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters