Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 24 апр 2019, 4:46

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: ЦІКАВА ЗНАХІДКА - НЕВІДОМИЙ СТАРОВИННИЙ ЗАМОК
СообщениеДобавлено: 16 ноя 2015, 19:15 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2395
ЗА ЗБРУЧЕМ ЗНАЙДЕНО НЕВІДОМИЙ ЗАМОК

Знайти нині в Україні невідоме городище чи залишки замку – річ неймовірна. Але журналісти “Збруча” зробили цікаве відкриття. Коло села Купин, що на Хмельниччині, біля місцевого водоспаду “Шум” знайшли невідомий Замок. Замок стояв на плоскій вершині високого плато, захищеного від заходу та півдня стрімкими схилами, а з півдня – ще й прямовисними скелями Смотрицького каньйону. Укріплення було переважно дерев'яно-земляне, за виключенням однієї вежі, що контролювала дорогу до містечка. Враховуючи надзвичайно вигідне розташування та наявність одразу трьох ліній валів (від півночі – чотири) таке укріплення цілком могло протистояти татарському загонові середньої чисельності. Такі, до речі, нападали найчастіше. Від середини XVIII століття, коли загроза набігів минула, купинський замок закинули, відтак його викупила єврейська громада під цвинтар.
Журналісти розповідають: Піднявшись метрів на сто вище від водоспаду, біля огорожі старого єврейського кіркуту просто носом уперся в чималий (десь понад 4 метри завширшки) масивний контрфорс. Такий гармонійно виглядав би біля башти якого замку чи фортеці. Але для звичайної цвинтарної огорожі він був зовсім недоречним...

ИзображениеИзображение

Цвинтарна огорожа та контрфорс. Світлина, на жаль, погано передає його масштаби.


Село (колись містечко) Купин відоме від 1407 року. Тоді його володарем був такий собі Богуслав зі Стахова. У XVI столітті власниками містечка (як і більшості довколишніх сіл) були Замойські. Від 1637 року – Гербурти. Але хто володів Купином – не головне. Головним є те, що поселення це досить давнє і поважне. Відповідно без укріплень тут було аж ніяк. Тим більше, що поруч проходив сумнозвісний “Кучманський шлях”, яким регулярно швендяли татари в Галичину й назад.
Укріплення тут справді були. Про що йдеться в доповіді Юхима Сіцінського "Археологическая карта Подольской губернии" (1901):
“Вблизи мѣстечка [Купина] есть следы небольшаго укрепленія, по прѣданію, воздвигнутаго во время нашествія татаръ на Подолію. Народъ говоритъ, что въ Купинѣ, на крутой горѣ надъ рч. Смотричемъ, стояла некогда высокая башня, на которой вѣчно находились сторожа, которые слѣдили, не идутъ ли татары или волохи, и на случай опасности давали знать населенію; эта башня была обнесена высокими валами. Въ недавнѣе время башня разобрана, и изъ камня ея выстроена мельница на рѣчке, а место занято подъ усадьбу крестьянина, и насыпь распахана. Есть мненіе, что Купинъ стоитъ на местѣ древняго болоховскаго города Губина...”.
Саме про цю цитату з “батька подільського краєзнавства” одразу ж і згадали. Мовляв, чи не залишки це згаданої вежі? Бо дуже тут місце зручне для зведення укріплення, та й млин, про який ідеться у Сіцинського, поруч.
Видряпатися на цвинтарну кручу – хвилинна справа. Сумніву не залишилося. Контрфорс – це дійсно залишки оборонної вежі, а сама територія кіркуту рясно помережена валами та ровами. Що рови ті старезні, жодного сумніву не було. Поважний вік земляних споруд яскраво засвідчували давні надгробки, встановлені на дні ровів.

ИзображениеИзображение

Замчисько на цвинтарній горі.


ИзображениеИзображение

Зовнішній прямокутний периметр. Позаду видно внутрішній вал.


Детально описувати розташування валів не будемо – це добре видно на світлинах. У тому числі, й на космічній. Якщо коротко: дві лінії валів і ровів – а у Сіцинського йдеться саме про вали (у множині) – утворюють майже квадратний замкнений контур, з півдня та заходу обмежений стрімкими схилами плато. З півдня упритул до плато йде дорога. За дорогою, зауважимо, знову досить стрімкий, майже прямовисний спуск, що закінчується чималим прямовисним скелястим урвищем. Не таким, як у Кам'янець-Подільському, але теж нівроку. Крім схилів гори, фортифікацію тут підсилювала ще й петля Смотрича біля її підніжжя.
Якщо контрфорс дійсно є залишком давньої вежі, то вимальовується досить цікава картина. Виходить, що вежа стояла у найвужчому місці біля дороги, що веде до Купина. Тут вона з півночі обмежена плато, а з півдня – стрімким схилом гори (це добре видно на космічному знімку). Тобто стрільці з башти могли контролювати проїзд до містечка. Враховуючи рельєф, це єдино можлива дорога до Купина на цій ділянці.

ИзображениеИзображение

Червоною цяточкою показано місце, до стояла вежа. Під нею добре видно залишки масивного контрфорсу.



ИзображениеИзображение

Червоною цяткою позначено місце, де стояла вежа.


Крім основного фортифікаційного контуру, утвореного двома паралельними лініями валів, на знімку добре видно ще один, більший периметр і рів, що обмежує територію плато з півночі (там, на додаток до рову маємо ще й природній перепад рельєфу)
За великим рахунком, замчисько з його чималими валами й шукати не треба. Тож чому про цю визначну фортифікаційну споруду нічого не відомо ні вченим-історикам, ні краєзнавцям-аматорам? Навіть у дуже докладному й цікавому дослідженні Володимира Захар'єва та Сергія Шпаковського “Замки та фортеці з-понад Кучманського шляху”, що побачила світ у вересні цього року (зовсім свіжа!), про Купинський замок – ані пари з уст.
Пояснення просте і повністю обмежується фразою “задавили авторитетом”. Сказано у Сіцінського: “Вежу розібрано”, – отже, розібрано. Написано: “Насипи зриті”, – то які сумніви? Нагадаємо, європейські біологи аж до початку XVIII століття були певні, що муха має 8 (вісім) ніг... Бо так у Аристотеля написано, ніхто й не перевіряв. Відповідно, ніхто й не намагався відшукати хоч би слід від купинських укріплень.
Зазначимо, що в описі Юхима Сіцинського зі знайденими валами маємо стовідсотковий збіг, крім останнього пункту: “Место занято подъ усадьбу крестьянина, и насыпь распахана”...
Тут знову звернімося до космічної знимки («нам зверху видно все – ти так і знай»). На захід від цвинтарно-замкової гори бачимо чималу садибу. А на північному краю цієї садиби навіть залишки розораного рову видно. Не виключено, що на території садиби були ще якісь вали з ровами. За 5 км проти течії Смотрича, у сусідньому Городку маємо схожу ситуацію. Там теж був багатоярусний замок – частина валів на горі, і ще один вал у долині.
Для розуміння ситуації варто нагадати, що більшу частину своєї доповіді "Археологическая карта Подольской губернии" Юхим Сіцінський писав не за результатами власних поїздок, а на підставі записок, які для нього готували місцеві парафіяльні священики. На той час єврейський цвинтар Купина був ДІЮЧИМ, а юдейське населення містечка складало більшість його людності. Євреї досить несхвально ставилися до іновірців, які швендяли по їхньому кіркуту. Православному ж священику взагалі туди було зась.

Джерело: http://zbruc.eu/node/43827




.

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ЦІКАВА ЗНАХІДКА - НЕВІДОМИЙ СТАРОВИННИЙ ЗАМОК
СообщениеДобавлено: 18 ноя 2015, 19:26 
Не в сети
Старший лейтенант
Старший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 дек 2007, 0:45
Сообщения: 876
Откуда: Киев
Здесь об этом объекте больше информации


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 2 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters