Украинский историко-фортификационный форум

Біля цвинтарної брами було розміщене поле для поховання солдатів і офіцерів російської армії, що містило 98 поодиноких і 18 масових могил. Їхні останки ексгумували з Пагорба Слави – розміщеного неподалік військового цвинтаря, який був закладений у 1914–1915 рр. над Личаківським парком. Там поховано 5369 солдатів і офіцерів …

ХОЛМ СЛАВИ(пагорб) (рос. Холм Славы) — меморіал на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни (у 1914–1915 роках) в Галичині (…) Російський військовий цвинтар та парк на цьому місці було закладено у 1915 році під час окупації Львова російськими військами. (…) В середині 20-х років XX сторіччя цвинтар вже виглядав занедбаним. (…) Пам'ятник загиблим російським воїнам у ПСВ.

Я прочитал ваши два сообщения ... и меня есть несколько вопросов ...
Австрійський військовий цвинтар у Львові
C Холмa Cлавы эксгумировали останки всех воинов Русскoй Императорскoй Aрмии? Их могилы существуют или тaм тoлькo памятник? Кто и когда их эксгумировал? Австрийцы в 1915-1918 или поляки в 1919-1939?

До меморіального комплексу Холм Слави входять: 1 братська могила російських воїнів, 3 братські могили радянських воїнів, 24 могили Героїв Радянського Союзу та 226 індивідуальних могил радянських воїнів.

У нижній частині колишнього Австрійського військового цвинтаря (частково на ексгумованій у 1936 р. території 82-го поля і трохи далі, аж до суч. вул. І. Мечнікова) до 1939 р. існував приватний город Боднарів. У липні 1944 р. більшовики відібрали город. У 1946–1947 роках похованих було ексгумовано і на цьому місці створено кладовище солдатів Радянської армії, на якому у 1944–1950-х рр. поховано всього 3491 особу. Згідно книги реєстрації, до них належать 1252 радянські воїни, які були поховані: у 1945 р. – 574 особи, у 1946 р. – 456 осіб, у 1947 р. – 148 осіб, у 1948 р. – 54 особи, у 1949 р. – 18 осіб, у 1950 р. – 2 особи. Згідно архівних даних, на цьому цвинтарі поруч із солдатами радянської армії, які померли від ран у шпиталях Львова, ховали вояків дивізії НКВС, які воювали на Львівщині з підрозділами УПА

З Холму Слави на Австрійський цвинтар більшисть воїнів РІА ексгумувала австрійська влада, а на Холмі Слави залишилась тільки одна братська могила російських воїнів.

Власти Польши, которая заняла галицкие земли после Первой мировой войны, преследовали тех, кто посещал кладбище русских воинов. Всё же здесь проводили богослужения русские эмигранты и русофилы. В середине 1920-х годов львовский магистрат постановил перенести останки русских воинов в отдалённую часть Лычаковского кладбища, куда также перенесли останки умерших русских военнопленных. К концу 1936 на Холме Славы остался только памятник с мемориальной доской. В 1938 году городские власти официально запретили посещать Холм Славы , а памятник снесли. В годы Великой Отечественной войны Холм Славы вообще сравняли с землёй, а кладбище, где находились перезахороненные останки погибших российских воинов, было уничтожено .

Wracamy do głównej drogi. W tej stronie cmentarza w sąsiedztwie pól 64 i 65 znajduje się cmentarz wojenny. Idziemy do niego drogą główną, mijamy pole 60 i 61 (po lewej) i tu skręcamy na ścieżkę między polami 61 a 63, następnie między polami 62 a 63. Wyprowadzi nas ona na słoneczną przestrzeń pokrytą kamiennymi krzyżami na mogiłach ofiar wojny światowej 1914-1918. Tysiące żołnierzy z różnych armii, różnych wyznań i narodowości znalazło na tym skrawku ziemi lwowskiej wieczny spoczynek. Na prawo, wśród mogił (520) pomnik z emblematami austriackich i niemieckich pułków z napisem:
Dem Andenken / der hier ruhenden / tapferen Krieger / Gewidmet.
Za nim (w pobliżu skrzyżowania dróg cmentarnych) około 600 grobów żołnierzy narodowości polskiej z armii austriackiej, niemieckiej i rosyjskiej, poległych w latach 1914-1918.
Po lewej stronie cmentarza w kilku szeregach zgrupowane groby żołnierzy ruskich z lat 1918-1919 (44 pojedyńcze groby i 23 groby masowe).
Osobną grupę, w pobliżu muru cmentarnego, stanowią groby 10 żołnierzy tureckich walczących w szeregach armii austriackiej. Na mogiłach tablice kamienne z napisem i słupki uwieńczone fezem.
W pobliżu bramy kwatera żołnierzy i oficerów armii rosyjskiej (pojedyńczych mogił 98, zbiorowych 18). Szczątki ich zostały ekshumowane z t. zw. przez Rosjan "Chołmu Sławy”', cmentarza wojennego założonego w latach 1914 i 1915 nad parkiem Łyczakowskim. Zostało tam pochowanych 5.369 żołnierzy i oficerów. I tu odnajdziemy kilka grobów żołnierzy wyznania muzułmańskiego z południowej Rosji.
Po prawej stronie u stóp krzyża z datą 1915-1918 groby sześciu legionistów. Oto ich nazwiska:
Grelak Paweł
Kaczor Jan leg. I Bryg.
Kornasiewicz Stanisław 6 pułk
Kuźma Michał leg. ułan
Maślukiewicz Michał 5 pułk
Rekucki Władysław.
Poza grobami legionistów kwatera oficerów armii austriackiej, niemieckiej i rosyjskiej.
[...]Opiekę nad wszystkimi cmentarzami i grobami wojennymi sprawuje Państwo przez Urząd Wojewódzki, Referat Grobownictwa wojennego (Na terenie woj. lwowskiego znajduje się 800
cmentarzy wojennych). Z Referatem Grobownictwa ściśle współpracują towarzystwa: "Polskie Towarzystwo Opieki nad grobami Bohaterów" i "Straż Mogił Polskich Bohaterów".

Австрійський військовий цвинтар щільно прилягав до північної сторони Личаківського цвинтаря і був знищений більшовиками у 1946-1947 pp. Цей цвинтар закладений російськими санітарними службами на пасовиськах “ґміни” Личаків і частково на приватних парцелях родини Боднарів – для полонених австрійської армії, котрі померли у львівських шпиталях в 1914-1915 рр. Після повернення австрійців до Львова цей цвинтар перетворився на основний для загиблих військовослужбовців австрійської і союзних армій – німецької та турецької.
До нашого часу збереглася неушкодженою мурована півциркульна брама з двома входами на Австрійський військовий цвинтар від сторони Цетнерівки. побудована у 1917 р. на місці старої дерев'яної з 1916 р., і, частково, муровані сходи, що ведуть на Личаківський цивільний цвинтар. Вгорі на брамі був напис спочатку німецькою, а потім польською мовами: “Військовий цвинтар полеглих вояків у війні 1914-1918 pp.”. Збереглися також плани, фотографії та згадки в архівних та літературних джерелах. Найдавнішим планом Австрійського військового цвинтаря є нереалізований проект, виконаний архітектором-будівничим Адольфом Вітманом орієнтовно в 1915-1917 pp. На цьому плані позначено поля поховань вояків австрійської армії, зазначені місця пам'ятника загиблим воякам і високого дерев'яного пам'ятного хреста. Цвинтар мав головний вхід від сторони Цетнерівки і повинен був завершуватися колонадою зі сторони згаданих “городів Боднара”, що знаходились на колишній вулиці Святого Петра (тепер вул. Мечникова). План Личаківського цвинтаря з технічного департаменту львівського магістрату, підписаний професором Ігнатієм Дрекслером у червні 1924 р., також подає поля поховань Австрійського військового цвинтаря. Більш докладним планом цього цвинтаря є план з 1927 p. На цьому плані зазначено арабськими цифрами 4712 окремих і спільних могил. Римськими цифрами зазначено могили працівників санітарних служб, що знаходились за високим дерев'яним хрестом. З правої сторони від головної алеї цвинтаря (йдучи до Цетнерівки) був кам'яний пам'ятник на честь полеглих німецьких вояків, що загинули в 1914-1915 pp., з написом німецькою мовою: “Присвячується пам'яті похованих тут мужніх вояків”. В 1915-1918 pp. Австрійський військовий цвинтар був огороджений невисоким дерев'яним парканом. Хрести також були дерев'яними, на кожному з них стояв номер могили і таблиця з прізвищем. Пізніше на могилах вояків австро-угорської армії почали ставити бетонні хрести, як це видно на фото 1930-х pp., за типовими проектами, розробленими у Варшаві в 1935 р. На одній з таких фотографій на передньому плані зображені могили боснійських вояків, на яких стоять мусульманські надгробні знаки.
На плані з 1927 р. зафіксовано 111 могил Українських стрільців, що знаходилися до ексгумації 1935 p. з західної сторони Австрійського військового цвинтаря. Виходячи з документу ДАЛО (ф. 1, оп. 30, спр. 4463, “Список воїнів і полонених, що загинули або померли і поховані на Австрійському військовому цвинтарі на Личакові”), на двох ділянках, що належали родині Боднарів, під час листопадових подій поховано 103 відомих і 67 невідомих стрільців (разом 170 загиблих). Ці дані підтверджуються також списком, складеним Українським Товариством Охорони Військових Могил.
Згідно з 171 артикулом трактату з Сен-Жермен, всі держави, що брали участь у Першій Світовій війни, зобов'язалися утримувати в порядку і шанувати могили вояків, похованих на їх територіях. В зв'язку з поверненням ділянки родині Боднарів, у 1935-1937 pp. було проведено ексгумацію захоронених там останків і перенесено їх у верхню частину військового цвинтаря із ущільненням (комасацією) існуючих поховань. Після комасації Австрійський військовий цвинтар, згідно з планом, виконаним у 1935-1936 pp., займав уже меншу територію. Тоді було перепоховано Українських стрільців, котрі полягли в боях за Львів у 1918 р., на нову ділянку Австрійського військового цвинтаря. Після ексгумації зі 111 могил зроблено 44 поодинокі і 23 масові могили. Після так званої комасації стрілецькі поховання займали одну, значно меншу ділянку на сучасному 82 полі.

Панi Оленo, bardzo dziękuję za ten link!
Tam jest nie tylko "pro" Австрійський військовий цвинтар у Львові