Австрійський військовий цвинтар заклали російські санітарні служби на пасовиськах “ґміни” Личаків, частково – на приватних парцелях родини Боднарів. Цвинтар призначався для полонених австрійської армії, які померли у львівських шпиталях у 1914–1915 рр. після подій Першої світової війни. На вимогу російської влади президент м. Львова Тадеуш Рутовський (Rutowski) виділив ґрунт під цей цвинтар біля Личаківського кладовища. Після повернення до Львова австрійців новостворений цвинтар перейшов у відання військової інспекції кладовищ і став основним для поховання загиблих військовослужбовців австрійської армії та союзних армій: німецької та турецької.
Архітектура
Спочатку Австрійський військовий цвинтар був огороджений невисоким дерев’яним парканом. Хрести також були дерев’яними, на кожному з них стояв номер могили і таблиця з прізвищем. Пізніше на могилах вояків австро-угорської армії почали ставити бетонні хрести. На одній із таких фотографій на передньому плані ліворуч зображено могили боснійських вояків, на яких стоять нагробки з мусульманською символікою.
Згодом було облаштовано 1798 військових могил із залізобетонними хрестами, в яких були поховані 1226 австрійців, 481 німець і 91 українець, у тому числі невідомі з імені та прізвища солдати – тільки 100 австрійців і 33 українці. Так утворилося 82-тє поле Личаківського цвинтаря, яке стало називатися Австрійським військовим цвинтарем.




Праворуч, біля дерев’яного хреста з датою 1915–1918 рр., були розміщені могили 6 польських легіонерів.
На плані цвинтаря 1927 р. зафіксовано 111 могил Українських Стрільців. Під час листопадових подій 1918 р. тут були поховані 170 стрільців, імена 67 з яких невідомі. Ці дані підтверджуються також списками, один із яких був складений Українським товариством охорони військових могил, а інший – надрукований у “Громадському віснику”. Здебільшого тут були поховані учасники боїв із листопада по грудень 1918 р. Серед них було декілька цивільних і навіть один російський солдат, Садиків Хаїм, імовірно татарин. У 1919 р. після закінчення боїв тут поховано також кілька українських вояків, які померли у військових шпиталях.
Мурована вхідна брама з півциркульним завершенням на австрійський цвинтар.


Біля цвинтарної брами було розміщене поле для поховання солдатів і офіцерів російської армії, що містило 98 поодиноких і 18 масових могил. Їхні останки ексгумували з Пагорба Слави – розміщеного неподалік військового цвинтаря, який був закладений у 1914–1915 рр. над Личаківським парком. Там поховано 5369 солдатів і офіцерів, серед яких були також солдати мусульманського віросповідання з південних районів Росії.
У 1946–1947 рр. після другого свого приходу більшовики бульдозерами зрівняли з землею і перекопали Австрійський військовий цвинтар. На його місці влаштували цивільні та військові поховання, 82-ге поле Личаківського цвинтаря поділили на окремі ділянки.