На Черкащині вціліли унікальні модернові вітряки, яких не зустріти ніде у світі.

Історія їх появи така. Після Великої Вітчизняної війни до села Келеберда, теперішнього Канівського району Черкаської області, повернувся з фронту Володимир Трохимович Стрілець (чи Стрелець). Тодi на селi були дуже потрібні млини: простi, надiйнi, максимально швидкi й потужнi, ще й мало затратні при побудовi. Поєднавши знання дідів-прадідів, що споконвіку будували вітряні млини, з новітніми на той час технологіями, В.Т. Стрілець із сином розробили унiкальну млинарську конструкцiю — чотирикрилий швидкохiдний дерево-металевий вiтродвигун Д-15, придатний для приведення в дiю як жорен, так і дробилок, помп, дискових пилок тощо. Вітряк був типу «голландка» і мав чотири металевих порожнистих аеродинамічних крила, змонтованих на дерев’яних несучих балках.
В 1954 році винахiд Стрільців отримав Малу золоту медаль на ВДНГ СРСР, після чого проект швидко набув всесоюзного визнання і застосовувався не лише на території СРСР, а й у «дружнiх країнах». Винахiдникам приходили листи-подяки навiть iз Угорщини та Китаю.
У жовтні 2009 року на Черкащині побували члени Мiжнародного млинологiчного товариства (The International Molinological Society, TIMS). Їх найбільше зацікавив саме зразок Д-15, який зберігся в селi Грищинцi, поряд з Каневом. Тоді вони змогли ще й поспiлкуватися з дiдусем-майстром, який у 1950-тi, пiд наглядом автора проекту В.Т. Стрільця, керував будiвництвом млина, а потiм довго працював там мiрошником.
У 2009 році вітряк ще мав три крила. Як розповів нам місцевий житель 18.10.2014 року, під час останнього урагану зламалося вже й третє з крил, уламки якого поскладали ззаду млина. Тепер на місці лише останнє – четверте.


Вдалося знайти щілину в одному із забитих вікон, щоб просунути всередину фотоапарат.

За інформацією п’ятирічної давності, вітряки такої конструкції ще стояли також у селах Бобриця, Келеберда, Прохорівка Канівського району та в селі Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкащини.