Украинский историко-фортификационный форум

relicfinder.info
Текущее время: 20 апр 2019, 6:21

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 35 ]  На страницу Пред.  1, 2
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 26 апр 2011, 20:19 
Не в сети
Лейтенант
Лейтенант

Зарегистрирован: 13 мар 2009, 21:26
Сообщения: 700
Откуда: Львов
Что это?
Указан перевод статьи "Skolskie rykowiska" , но там такого и близко нет!

"...Три брати Річард ,Бернард ,Альберт Гроеделі були євреями,нащадки яких походили з Фрідберга (Німеччина),а батьки з Марамарошзігета (Румунія),стали «приятелями» нашого бойківського краю. Заможні та впевнені ,вони принесли в наші « необжиті» гори,нову «промислову» культуру і величезний розмах господарювання...!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 14 май 2011, 15:21 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Весенняя зарисовка из парка Костюшко:

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 15 июл 2011, 12:08 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 26 июл 2010, 12:05
Сообщения: 50
Откуда: Киев
Умань. Парк"Софиевка"
С момента последнего посещения (лет 7 назад) парк заметно посвежел. Отреставрированы многие битые скульптуры,
отремонтированы и пересыпаны дорожки, да и вообще все приведено в порядок, появилось множество лавочек.
Парк очень красивый, аккуратный и живописный. Правда как всегда толпы народу, хоть и попал в Умань уже по вечер.
Изображение
Изображение
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Дендропарк "Олександрія" (2012 р.)
СообщениеДобавлено: 13 июн 2013, 22:45 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Результати поїздки до дендропарку «Олександрія» 21 липня 2012 р.

«Олександрія» – державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований на північно-західній околиці м. Біла Церква Київської обл., переважно на другій заплавній терасі лівого (північного) берега р. Рось. Місцевість в історичній частині парку характеризується рівнинним схилом до річки, розчленованим чотирма балками, що витягнулися майже з півночі на південь.

Спочатку трохи про історію.

13 грудня 1774 р. польський король Станіслав Август Понятовський передає у довічне спадкове володіння великому коронному гетьманові Францішеку Ксаверію Браницькому (1730 – 1818), у нагороду за придушення Коліївщини, найбагатше тоді в Україні Білоцерківське староство (437 тис. га, міста Біла Церква і Сквира, 134 села і хутори з населенням понад 40 тис. чол.).
В 1781 р. у Санкт-Петербурзі гетьман узяв шлюб з камер-фрейліною імператриці Катерини II, небогою найсвітлішого князя Григорія Потьомкіна, Олександрою Василівною Енгельгардт (1754 – 1838). Зиму Браницькі проводили при дворі Катерини ІІ у Петербурзі, а навесні і влітку переїжджали у свої маєтки в Україні, найчастіше у Білу Церкву. В 1784 р. О.В. Браницька отримала цей маєток, що приносив до 750 тисяч злотих прибутку на рік, в дарунок від свого чоловіка. Парки європейських столиць надихнули графиню на створення парку у своїй головній резиденції. Спочатку вона мала намір створити його у Шкарівському лісі (за 10 км на південь від Білої Церкви), але в 1788 р. зупинилася з вибором на ділянці віковічної діброви за 3 км на захід від Білої Церкви, в урочищі Гайок. Назву парку дала на свою честь – «Олександрія».
В 90-х роках XVIII ст. до міста приїхав відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо, якого і вважають автором генерального плану парку. Основним стилем «Олександрії» став англійський, або ландшафтний. Пізніше в парку працювали архітектори та садівники Домінік Ботані, Август Станге, Бартецький, Вітт, Август Енс, які втілили в життя проект генплану та заклали основу паркових композицій, використовуючи існуючий лісостеповий ландшафт та природні діброві насадження. Перші будівельні роботи розпочалися в 1793 р. На території парку було споруджено готель під назвою «Аустерія» (пізніше – літня резиденція Браницьких) та багато інших споруд. Парк прикрасили бронзові та мармурові скульптури, вази, декоративні композиції з великих брил і штучних земляних підвищень.
До середини XIX ст. «Олександрія» перетворилася в один з найпрекрасніших пейзажних парків Російської імперії, з елементами романтизму та сентименталізму. З Північної Америки та Західної Європи у парк завозились рідкісні екзотичні рослини. В балках було споруджено каскади ставків, водоспади та фонтани. Його відвідували відомі люди того часу: Г.Р. Державін (у 1813 р.), О.С. Пушкін (1821), М.П. Бестужев-Рюмін, С.І. Муравйов-Апостол, П.І. Пестель (1824), Т.Г. Шевченко (1845, 1847 рр.). Бували в парку відомі польські поети та художники: Ян Ліппоман, котрий написав про «Олександрію» вірші, Ян Бровінський, який після відвідування парку видав у 1848 р. поему «Олександрія». Парк зображували художники Міхаліна Вежинська (1822), Вілібальд Ріхтер (1828), Наполеон Орда (1872), Фелікс Бжозовський та ін. Найкращі малюнки (24 кольорові акварелі) були виконані В. Ріхтером – так званий «Альбом Білоцерківський, документації місця та епохи», який знаходиться нині в замку Монтрезор у Франції. Парк часто відвідували члени імператорської родини.
Після смерті Олександри Браницької парк та маєтки успадкував її син Владислав Григорій (1783 – 1843). Наступним власником був син останнього Владислав Михайло (1826 – 1884). До 1861 р. було впорядковано центральну та східну частини парку. Відміна кріпосного права і неможливість використання дармової праці кріпаків зупинили подальшу розбудову парку. Практично, до 1917 р. в ньому виконувались роботи, пов’язані тільки з доглядом за вже існуючими об’єктами. Останньою володаркою маєтків до 1918 р. була дружина графа Владислава – Марія Анель з роду Сапєг.
З 1921 р. «Олександрія» отримує нову назву – парк ім. Ч.Г. Раковського. За перших років Радянської влади час від часу розбиралися на цеглу зруйновані або напівзруйновані споруди, парк використовувався для добування деревини. У лютому 1928 р. було прийняте рішення про побудову на території парку споруд міського водогону. У 1934 р. парк «Олександрія» був оголошений Державним заповідником (але до 1946 р. входив до складу сільськогосподарського технікуму (згодом інституту).
В роки Другої світової війни були ще більше зруйновані архітектурні споруди, пошкоджена або зовсім знищена значна частина дерев (так, у 1943 р. було зрізано понад 3 га вікових дерев сосни звичайної), на рідколіссі в північній частині все вкрилося густим самосівом, який знівелював попередній художній образ цих ділянок парку.
Постановою від 10 квітня 1946 р. Рада Міністрів СРСР передала парк «Олександрія» у відання Академії наук УРСР, якій він підпорядкований і в даний час. Роботи з відбудови парку набули особливого змісту після передачі «Олександрії» в 1953 р. Центральному республіканському ботанічному саду АН УРСР. В 1955 р. був розроблений проект реставрації та розвитку парку. Він передбачав два етапи робіт: відновлення алейно-дорожної мережі і всіх вцілілих архітектурних споруд та цілісне художнє ландшафтне оформлення території парку. Реставраційні роботи почалися в 1957 р. Були відновлені всі основні паркові споруди (за винятком палацу і павільйонів): головний вхід, «Ротонда», «Колона смутку (Пелікана)», Великий водоспад, колонада «Луна», «Китайський» і «Арковий» містки, фонтани. Одночасно були збудовані нові об’єкти – джерело «Лев», «Кругла альтанка», закладені нові насадження, впорядкована і розвинена мережа алей. У західній частині парку з’явилося декілька окремих ландшафтних фрагментів: ялинова алея, півколо каштанів і куртина ялин. З 1992 р. парк є самостійною установою НАН України.
Роботи в парку велися постійно до 1990-х років. Останнє десятиліття ХХ ст. було дуже скрутним для «Олександрії», але зараз ситуація почала змінюватись – відновилися деякі реставраційні роботи, з’явилися нові скульптури, на водойми повернулися лебеді і дикі качки. У східній частині парку проектується Східна галявина, оточена старими насадженнями.
У 2007 р. дендропарк «Олександрія» став один із номінантів проекту «Сім чудес України».

Сьогодення і власне подорож.

Дендропарку «Олександрія» належать кілька «паркових рекордів». Це найбільший дендропарк України: до 1998 р. він займав 201,5 га, потім – 297 га (ставши найбільшим), а коли 2009 р. йому передали урочище Голендерня на правому березі Росі, площа парку стала загалом 405,6 га. Взагалі, з-поміж старовинних парків України більші лише Качанівський (560 га) і Тальнівський (460 га). Він також найстаріший (заснований у 1788 р.) дендропарк. «Олександрія» має найбільшу серед парків і садів колекцію рослин – понад 2500 видів, сортів та форм. Діброва парку є найбільшою (площа 48 га), найбільш старовіковою (середній вік дубів 200 років, максимальний – понад 400 років) і чистою заплавною дібровою в Україні (можливо, навіть і в Європі). На території парку зростають найстаріші в Україні тюльпанове дерево та сосна веймутова.
Площа 25-ти водоймищ парку становить 21 га. Стави розташовані каскадами у трьох великих балках, які спускаються до Росі.

Изображение

Схема історичної частини парку «Олександрія»
(без територій, приєднаних у 1998 р. і 2009 р.)

1. Головний вхід. 2. Північний вхід. 3. Господарський в’їзд. 4. «Дідинець». 5. Сад «Мур». 6. Новий парк. Сонячна галявина. 7. «Ротонда». 8. Мала галявина. 9. Джерело «Лев». 10. Велика галявина. 11. Колона «Глобус». 12. Став Холодний. 13. Став Дзеркальний. 14. Став Лазневий. 15. «Руїни». 16. Острів Мрій. 17. Острів Золотий колос. 18. «Арковий місток». 19. Став Срібний серпанок. 20. Став Поповича. 21. Став Лебединий. 22. «Китайський місток». 23. Колонада «Луна». 24. Діброва. 25. Будинок садівника (адмінкорпус, музей). 26. Став Потерчата. 27. Став Русалка. 28. Став Водяник. 29. Став Скельний. 30. Горіхова галявина. 31. Палієва гора.

Головний вхід розташований у східній частині парку. Перед ним – велика площа з автостоянкою. У нішах пілонів встановлені бюсти Т.Г. Шевченка та О.С. Пушкіна.
Изображение
Відразу від входу починається розгалуження численних алей, так що ми ходили парком «по схемі». Взагалі, протяжність алей і доріжок парку становить майже 21 км. Оглянути всі його цікаві місця за півдня-день просто неможливо. Ми встигли побувати лише у східній половині, та й то не скрізь. Спочатку, йдучи наліво (на південь) від головного входу, потрапляємо до Нового парку (однієї з ландшафтних ділянок, освоєних після 1957 р.). Зліва від доріжки відкривається великий відкритий простір з нерівномірно розміщеними деревами та чагарниками – Сонячна галявина площею 7 га.
Изображение
Звернувши доріжкою направо,
Изображение
виходимо до павільйону, який має назву «Ротонда». В різні часи він був відомий, як «Павільйон Потьомкіна», або «Мушля (Раковина) Потьомкіна». Висота павільйону 10,5 м, ширина – 9 м. Збудований у стилі розвинутого класицизму, у плані напівкруглий, з прорізаною в передній стіні напівкруглою аркою. На передньому плані – чотири іонічні колони, що підтримують балку архітраву. Верхній напівкупол оздоблений ліпним орнаментом.
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
У центрі павільйону «за панів» знаходився мармуровий бюст Г.О. Потьомкіна з написом під ним: «Полезен миром и войной, Екатеринин друг, благотворитель мой», а також бюст Катерини ІІ (роботи Ф. Шубіна). Взагалі, після смерті Г.О. Потьомкіна в 1791 р., графиня Браницька хотіла присвятити споруджуваний парк своєму дядькові. Вона навіть замовила проект мавзолею (1795 р., архітектор І.Є. Старов, автор Таврійського палацу Г. Потьомкіна у Петербурзі), щоб перепоховати Потьомкіна в Білій Церкві. Мавзолей мав стати домінантою всієї нової композиції парку «Олександрія». Він повинен був розповідати про життя та велич Г. О. Потьомкіна. «Ротонда» мала бути ядром меморіального комплексу. Але після смерті Катерини ІІ (1796 р.) Браницькі потрапили в опалу до нового імператора Павла І. Той ненавидів усе пов’язане з Потьомкіним, тому, щоб не накликати біду, про мавзолей довелося забути. Замість нього, спираючись на композиційні частини проекту І.Є. Старова, були збудовані декілька інших споруд. А Біла Церква з того часу стала місцем не лише літнього, а й постійного проживання Браницьких.
Далі, обійшовши майданчик перед «Ротондою», повертаємо доріжкою в північному напрямку і потрапляємо на Головну алею, яка від головного входу йде на захід углиб парку. Справа, не невеличкому узвишші, пам’ятний знак з категорії «новоделов» – «у пам’ять конюшень Браницьких».
Изображение Изображение
По дорозі зустрічаються рештки старовинних архітектурних елементів парку.
Изображение
«Олександрія» славиться своїми дубами віком 200-400 років.
Изображение Изображение
Зліва від алеї на кам’яному квадратному постаменті стоїть відновлена «Колона Пелікана» коринфського ордеру. Верхня частина колони завершується скульптурою пелікана, який годує пташенят. Офіційною є версія, що вона символізує піклування батьків про дітей, але багато дослідників вважають, що колона збудована на честь царя Олександра І і його масонських уподобань. Відомо, що цар був покровителем масонів і сам неодноразово брав участь у їхніх обрядах. Знаком масонської ложі був хрест, в центрі якого знаходився пелікан у короні, який годував своїх дітей.
Изображение Изображение Изображение
Ще часто зустрічається назва «Колона смутку». Вона пов’язана з тим, що в роки війни зникла скульптура, сама колона з часом наполовину зруйнувалася і стала подібною до колон, які встановлювали в багатьох парках (зокрема, «Софіївці»).
Навпроти колони – старий дуб з явними ознаками чийогось спостережного пункту.
Изображение
Головна алея впирається в місце, де стояв літній (після 1796 р. постійний) палац Браницьких – «Аустерія», а також чотири павільйони. З північної, східної і західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикали внутрішній двір («Дідинець») розмірами 92х74 м. Від цього місця в різні боки відходять дев’ять дрібніших алей.
Під час громадянської війни більшість архітектурних споруд в «Олександрії» була частково або повністю зруйнована. В січні 1918 р. пішов у небуття й «Дідинець». Частини українського корпусу, які стояли в «Олександрії» для охорони Браницьких, потрапили під вплив анархістів і, за допомогою селян, повністю розграбували і спалили маєток. (Ще погіршило становище те, що у маєтку Браницьких були винні льохи, й саме до них злізлися волоцюги (які пізніше назвали себе більшовиками) з усіх околиць. Грабунок супроводжувався страшною п’янкою. Нарешті оскаженілі з похмілля революціонери, бачачи, що грабувати і пити більше нічого, підпалили палац та павільйони.)
«Дідинець» нині запланували відновити. Поки що відкопали фундаменти і бази колон одного з павільйонів.
Изображение Изображение
Почалася відбудова Танцювального павільйону,
Изображение
який розташований біля північного краю Малої галявини (площею 4 га).
Изображение
В 1829 р. на схід від «Дідинця» була створена ще одна архітектурна композиція – «Варна», на честь взяття російськими військами турецької фортеці в місті Варна. У цій війні брали участь син та зять графині Браницької – Владислав Браницький і Михайло Воронцов. На оточеному ровом (який колись був з водою) невеликому острові – два уламки скелі, стягнуті обручем. На каменях стояла скульптура молочниці, що сидить з глечиком (не збереглася, її час від часу відновлюють, але за наших відвідин парку там знову було порожньо).
Изображение
Поряд – чаша занедбаного басейну.
Изображение
Від «Варни» рушаємо на південний захід, і скоро виходимо на роздоріжжя шести алей,
Изображение
де встановлений пам’ятний знак на честь 200-річчя парку.
Изображение Изображение Изображение
Звідси «по схемі» майже на південь, і виходимо до Великої галявини.
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
Велика галявина є композиційним ядром парку. На цій рівній, з невеликим ухилом до Росі, території височіють окремі вікові дерева та невеликі їх групи, розміщені так, що з будь-якого боку галявини відкриваються красиві краєвиди. Галявині належить ще один рекорд України – за кількістю видів рослин, що зростають на обмеженій площі – 170 видів на площі трошки менше 10 га. З них 83 види дерев, з яких 17 є представниками місцевої флори, а 66 – інтродуковані. Серед них так зване «сімейне дерево Браницьких» – сосна звичайна, діаметром понад 140 см, яка росте з одного кореня, а далі, подібно до їх генеалогічного дерева, розгалужується на чотири стовбури.
Изображение
Неподалік колонади «Луна» знаходиться улюблене дерево графині О. В. Браницької – сосна веймутова. Серед своєї породи це найстаріше дерево в Україні. Крім дерев, на Великій галявині ростуть також 97 видів трав, багато з яких занесені у Червону Книгу.
Пейзажі Великої галявини пов’язані головним чином з річкою та колонадою «Луна».
Колонада «Луна» («Эхо»), яка точно існувала в 1832 р., прилягає до Великої галявини зі сходу, створюючи з нею єдиний ансамбль. Споруда виконана у вигляді амфітеатру, у формі напівкруглої стіни з радіусом 16 метрів. Її фасад – відкрита на південний схід колонада з 14 колонами іонічного ордеру, що утворюють галерею. Обидва кінці галереї завершуються прямокутними ризалітами 7,2х4,2м з фронтонними портиками. На фронтонах є барельєфні зображення молодої жінки, яка сидить, гойдаючи на нозі дитину. Можливо, автором проекту був І.Є. Старов.
Изображение Изображение
Головний фасад павільйону орієнтований на Велику галявину і р. Рось, що за нею.
Изображение
В часи Браницьких у павільйоні знаходилася галерея мармурових скульптур та ваз. Перед павільйоном розташований напівовальний майданчик зі скульптурою Меркурія.
Изображение Изображение
Назва павільйону «Луна» пов’язана з акустичними властивостями споруди. Слово, пошепки вимовлене в одному кінці споруди, чутне на іншому, а сказане голосно – відбивається луною. Колись у павільйоні грав оркестр, звуки якого лунали в усіх куточках парку. У наші часи в колонаді «Луна» інколи проводяться концерти духової та камерної музики.
Поряд з колонадою, майже з півночі на південь, простягається Середня балка з каскадом трьох ставів – Акваріум Золотої рибки, Лебединий та Поповича.
Изображение Изображение Изображение Изображение
У верхів’ї Акваріуму Золотої рибки знаходиться видовий майданчик.
Изображение
Якщо від нього продовжити шлях вправо (на південний захід), потрапляємо до колишнього економічного двору з так званим будинком садівника – єдиною господарською спорудою, що залишилася в «Олександрії» з кінця ХVІІІ ст. Тут знаходилося правління економа, що керував парковим господарством, а також житла постійних працівників парку, майстерні, а на території – оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад.
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
З 1946 р. в будівлі розташована адміністрація парку. У 1962 р. на першому поверсі адміністративного приміщення було відкрито музей історії парку. Музей ми, для економії часу, не відвідували. А на прилеглій території розташовані розарій
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
і розплідник.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Від адмінкорпусу довга пряма алея веде на північний схід, до пам’ятного знаку (де ми вже побували).
Изображение Изображение Изображение

(Далі буде, лише вставлю фото ...)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 14 июн 2013, 5:53 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Софиевка. В гроте любви:

Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: Дендропарк "Олександрія" (2012 р.)
СообщениеДобавлено: 14 июн 2013, 18:27 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Повертаємося назад, і доріжкою лівого схилу Середньої балки спускаємося до однієї з візитних карток дендропарку – «Китайського містка».
Изображение Изображение
Він розташований на греблі між Лебединим і Поповичевим ставами
Изображение Изображение
і отримав назву завдяки альтанці, дах якої нагадує дахи китайських пагод. Спорудження містка-альтанки відбувалося в період активної забудови парку. Нижня частина виконана з масивних блоків граніту та пісковику, по яких проходить водоскид з Лебединого ставу.
Изображение Изображение Изображение
На початку 90-х років ХІХ ст. перед спорудою були установлені бронзові скульптури китайського мудреця і китаянки, які доповнили архітектурний ансамбль. Як часто буває, з часом виникло повір’я, що якщо потриматися за бороду мудреця, то можна сподіватися на виконання найпотаємніших бажань.
Изображение Изображение
Взагалі, через суботній «весільний» день, «Китайський місток» був одним з трьох основних місць фотосесій, так що моїх улюблених «безлюдних» цього разу фото не вийшло.

На території парку є численні виходи джерел. Два з них – на правому схилі Середньої балки, нижче «Китайського містка»,
Изображение Изображение Изображение Изображение
у верхів’ї Поповичевого ставу.
Изображение Изображение

Доріжкою над крутим правим його берегом спускаємося до ставу Срібний серпанок. Він створений у другій половині ХІХ ст., коли загатили обидва кінці протоки Росі, що відділяла до того острів Троянд.
Изображение
В західному кінці ставу розташований водоспад «Черепаха».
Изображение Изображение
Далі «Арковим містком» переходимо на острів Золотий колос (колишній Троянд),
Изображение Изображение
видовжений між ставом і р. Рось.
Изображение Изображение Изображение
Взагалі, острів Золотий колос здався мені найзатишнішим місцем парку. У Срібному серпанку воду вкривають зарості лотосів,
Изображение Изображение Изображение
Изображение Изображение Изображение Изображение
а з різних місць острова відкриваються краєвиди Великої галявини.
Изображение Изображение Изображение Изображение
В 1815 р. О. Браницька привезла в Білу Церкву з Берліна молодого садівника Августа Енса, який протягом наступних 54 років працював у парку. Творінням його рук є ландшафтні композиції, які збереглися до наших часів на Великій і Малій галявинах. В подяку за його багаторічну працю і на честь 50-річчя служби господарі встановили на цьому острові пам’ятну металеву колону.
Изображение Изображение Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 14 июн 2013, 20:48 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Однією з найоригінальніших архітектурних споруд парку є «Руїни». Подібної в інших парках України немає. Основна її ідея – імітація зруйнованої часом будівлі. Вона складається з двох ярусів. Нижній знаходиться наполовину в землі і виконує роль підпірної стінки греблі Лазневого ставу. В ньому влаштований оригінальний водоскид-водоспад.
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
Другий ярус, у вигляді високої будівлі без даху, знаходиться на дамбі.
Изображение
Посередині розташований оглядовий майданчик, з якого відкривається краєвид на річку Рось і маленький острів Мрій зі скульптурою Діви Марії та фонтаном.
Изображение Изображение
Цей острів і місточок через вузьку притоку, яка впадає в Рось, відносяться до одного з «Руїнами» архітектурного комплексу.
Відносно недалеко від «Руїн» росте гігантська тополя-осокір – найбільше дерево парку. Воно дивує не лише своїми велетенськими розмірами, але й віком – понад 130 років. Це унікальний показник для осокорів, які, зазвичай, не живуть довше 80-ти.
Переходимо дамбу, і стежкою вздовж лівого берега Лазневого ставу
Изображение
підіймаємося у його «ліве» верхів’я, де у греблі Дзеркального ставу влаштований найбільший у парку Великий водоспад.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Відразу справа – діючий фонтан з діючою веселкою.
Изображение Изображение Изображение
Якщо піднятися на греблю, неподалік, на горбі над правим берегом Дзеркального ставу, відновлена скульптура «Гладіатор».
Изображение Изображение
З півострова між двома «рукавами» Лазневого ставу відкривається панорама «Руїн».
Изображение Изображение
На крутому лівому березі Дзеркального ставу між деревами здалеку видно ще одну альтанку. Вона стала кінцевою точкою, відвіданою нами в цій частині парку.
Изображение Изображение Изображение

Звідси, за браком часу, довелося повертатися додому. Так що, поки що, «необстеженою» залишилася велика територія Старого парку, а також увесь Новопарк.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Національний дендрологічний парк "Софіївка"
СообщениеДобавлено: 22 ноя 2013, 19:44 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Втретє побували в «Софіївці» 19 серпня 2013 р., і вперше – влітку та у будній день, коли народу значно менше. (Історичну довідку пропускаю).
СХЕМА ДЕНДРОПАРКУ
Изображение
З готелю «Софіївський» (де ночували), розташованого прямо на території парку
Изображение
зранку вирушили на «самоекскурсію». В західній частині «Софіївки», де основна маса відвідувачів ніколи не буває, розташована нова пейзажна зона площею понад 45 га, створена до 200-річчя парку (1996 р). Через цю частину проходить Грекова балка з каскадом ставів. «Магістральна доріжка» пролягає між Соколиним ставом і Лісовим озером.
Изображение Изображение Изображение
Зліва на сонячному схилі – сучасна скульптура.
Изображение
Спустившись у долину річки Кам’янки, виходимо відразу до Павільйону Флори. За часів Потоцьких тут проходила південна межа парку. Сам павільйон збудований у 1842 р. за проектом військового інженера К. Раппонета на честь давньоримської богині весни, молодості і квітів.
Изображение Изображение
До павільйону з півдня веде Головна алея парку (була прорізана в середині ХІХ ст.), яка починається від Головних воріт (збудовані у 1850-1852 рр.) з баштами, що символізують храм богині домашнього вогнища Гестії. (Так як у «Софіївці» ми уже втретє, то до воріт не ходили. Лише потім, вже перед поверненням з парку, я відзняв деякі об’єкти, розташовані неподалік. Тож якщо перейти Кам’янку відразу вправо від Головних воріт, стежкою можна потрапити до Женевського озера.
Изображение Изображение
Трохи далі, теж справа від Головної алеї, на узгір’ї, в часи військових поселень була збудована альтанка для караульного солдата у вигляді грибка. Назву «Грибок» отримала не тільки вона, а й увесь цей схил.
Изображение
Створені до середини ХІХ ст. композиції цієї частини парку, в часи моди на сентименталізм, отримали назви за мотивами народних балад Шотландії – Грот Могила Морара,
Изображение
Грот Фінгала, Скеля Даури).
Далі углиб парку, справа від Головної алеї, на лівому березі Кам’янки стоїть Тарпейська скеля з дерев’яною альтанкою (саме вона в «миколаївські» часи отримала другу назву «Скеля Даури»). За легендою, Тарпея – донька римського консула, яка зрадила рідне місто у війні з сабінянами (відчинивши уночі ворота); її тіло потім було скинуте в море зі скелі.
Изображение Изображение
Зліва алеї, трохи нижче Павільйону Флори, фонтан «Срібні струмки», створений у 1974 р. (проект київського архітектора Лопушинської) на кшталт вівтара Деметри, богині родючості і всіх земних скарбів. З 1850 р. на цьому місці була просто будка з трубою для випуску надлишку води. Вода у фонтан надходить трубопроводом з центральної частини парку (з гроту «Дзеркало Діани»), і потім продовжує свій шлях за Головні ворота, де наповнює джерело «Залізна рура».
Изображение
Гранітні сходи Павільйону Флори спускаються на північ, до Нижнього ставу, який за класичною термінологією має назву Іонічне Море. Весь став, площею 1,1 га, висічений у граніті; тут заготовляли матеріал для спорудження композицій та архітектурних елементів за часів Потоцьких.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Взагалі, потребу у воді для численних гідроспоруд парку Метцель вирішив за рахунок спорудження чотирьох гребель на маловодній Кам’янці, які утворили Нижній, Верхній, Красний і Війтівський стави.
Посеред Іонічного Моря на камені в часи Потоцьких діяв фонтан. В період військових поселень тут була встановлена бронзова скульптура змії, фонтан з пащі якої, без застосування насосів («закон сполучених посудин»), викидає воду на 15-18 м. Скульптура символізує того змія, який в Авліді провістив грекам-ахейцям, що вони здобудуть Трою лише після дев’яти років облоги.
Изображение Изображение Изображение
Йдемо далі направо від Павільйону Флори, Венеціанським містком через Кам’янку,
Изображение
алеєю вгору вздовж східного берега Іонічного Моря. Цей берег – кам’янистий сонячний схил з різноманітною рослинністю – символізує батьківщину Одіссея – острів Ітаку (має також менш поширену пізнішу назву Кавказька гірка).
Изображение Изображение Изображение Изображение
Біля його берега у воді – Камінь Смерті. Його ще називають Скеля Смерті, виводячи назву від того, що, буцімто, ця брила впала під час її встановлення, поховавши під собою багато кріпаків. Насправді камінь символізує корабель феакійців, який доставив Одіссея на батьківщину, і скам’янів зі всією командою від помсти бога Посейдона.
Изображение
Вище цим же берегом Моря знаходиться Левкадська Скеля – символ урвистого берега острова Левкада («леукос» - «білий, світлий», у греків – символ смерті). Тут світла скеля прикриває глибоку печеру входу до царства мертвих – Аїду. Вхід охороняє недремний триголовий пес Кербер (Цербер). На пласкій вершині Левкадської скелі знаходиться статуя Орфея – легендарного музиканта і співця.
Изображение Изображение
Урвистий північно-західний схил Левкадської скелі зроблений у вигляді профілю засновника парку Станіслава Щенсного Потоцького.
Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Національний дендрологічний парк "Софіївка"
СообщениеДобавлено: 22 ноя 2013, 19:46 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Вище схилом на невеликому майданчику – скульптура Ерота, який натягує лук.
Изображение
Внизу – Площа Зборів з Храмом Посейдона і Долина Гігантів.
Изображение Изображение
Під гранітною брилою, на якій встановлений Ерот, знаходиться маленький Грот Локетек. Він названий на честь польського короля Владислава, який мав зріст 148 см, через що отримав прізвисько «Локетек» («лікоть»). Це не завадило йому успішно керувати Польщею 27 років, займаючись об’єднанням розрізнених земель.
Изображение Изображение
Майже відразу зліва
Изображение
від цього гроту – Грот Поліфема, кіклопа (циклопа), якого осліпили Одіссей із супутниками (що й призвело до гніву Посейдона і багаторічних поневірянь Одіссея). Проз нього водоспадом протікає Кам’янка (яка тут символізує головну річку підземного царства Стікс («Ненависна») на шляху до Іонічного Моря.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Обидва гроти розташовані у верхній південній частині Долини Гігантів – хаосу гранітних брил, який символізує наслідки війни олімпійських богів з гігантами (дітьми Урана і Геї) та перемогу світла над пітьмою.
Изображение Изображение Изображение
Підіймаємося далі вправо, лівим берегом річки Стікс, і алея виводить у Темпейську долину. Її символіка пов’язана з трагічними подіями в житті С. Щ. Потоцького. Тут на Стіксі влаштований каскад водоспадів «Три сльози», який символізує скорботу батьків Станіслава і Софії за померлими під час епідемії 1798 року трьома дітьми – Костянтином (1793), Миколою (1794) і Геленою (1796). На протилежному березі річки – зламана Колона Смутку, а вічний спокій дитячих душ охороняє камінь Сплячий Лев.
Изображение Изображение Изображение
Майже навпроти, на лівому березі, кам’яна композиція «Могила Гертруди».
Изображение
З Гертрудою Коморовською Станіслав таємно вінчався в 1770 р. Розгніваний батько Францішек Салезій наказав гайдукам викрасти вагітну жінку і відвезти в монастир. Під час викрадення її ненароком задушили (щоб не кричала), а тіло скинули в ополонку (що відкрилося навесні). Станіслав намагався покінчити з життям, і був врятований випадково. Поряд дерев’яний міст на інший берег Стіксу.
Изображение
У Темпейській долині встановлений бюст філософа Платона, один з чотирьох, привезених у 1850-х роках з маєтку Шувалових у Тальному (графиня Софія Наришкіна, в заміжжі Шувалова, була онукою Станіслава і Софії Потоцьких). Завершується Темпейська долина композицією «Наука і мистецтво» - поєднанням природного валуна і тесаного чотиригранного блоку.
Изображение
Поряд ще один з бюстів філософів Еллади – Арістотеля. Далі алея виводить на освітлену сонцем галявину – Єлисейські поля, місце перебування душ померлих праведників.
Изображение
За Єлисейськими полями справа – хаотичне скупчення гранітних брил під назвою Крітський лабіринт (саме мандрівником з Кріту назвав себе Одіссей, таємно з’явившись додому після мандрів).
Изображение Изображение Изображение Изображение
Серед його каменів біліє сухий каркас тополі, який називаюсь «Родинне дерево».
Поряд протікає Стікс з численними невеликими штучними водоспадами, а через річку перекинута кам’яна балка – «Чортів міст» – у пам’ять про дружбу С.Щ. Потоцького і А.В. Суворова.
Изображение Изображение
Алея приводить до висіченого у скелі з червонуватого граніту найбільшого гроту «Софіївки» - Гроту Каліпсо (у німфи Каліпсо на острові Огігія Одіссей провів сім років, а звідси потім дістався до острова феакійців Схерії). На стіні двокамерного гроту, справа від входу, вислів Станіслава Потоцького: «Утрать тут пам’ять про нещастя і прийми щастя вічне. Якщо ж ти щасливий, будь іще щасливішим».
Изображение Изображение Изображение Изображение
У глибині гроту зі стіни б’є джерело, що символізує Лету – ріку забуття в підземному царстві. Вода джерела має специфічний присмак, через що його іноді називають Залізним.
Изображение
З Гроту Каліпсо вода Лети тече біля підніжжя містка через річку Стікс.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Національний дендрологічний парк "Софіївка"
СообщениеДобавлено: 22 ноя 2013, 19:47 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Нарешті, вже правим берегом річки (куди переходимо великою тесаною гранітною брилою) потрапляємо у верхній кінець цієї частини парку, яку прикрашає Грот Фетіди (німфи, дружини Пелея і матері Ахілла). Конструктивно він являє собою греблю зі шлюзом для спуску надлишку води з Верхнього ставу в річку Стікс на Єлисейські поля. Колись у цьому гроті стояли бюст Пелея, чотири морські чудовиська і два сфінкси (всі втрачені). В 1852 р. тут була встановлена скульптура Венери Медіцейської (через що з’явилася друга назва – Грот Венери).
Изображение Изображение Изображение
На галявині Єлисейських полів через річку стоїть скульптура Аполлона Флорентинського.
Изображение
Зліва поряд з Гротом Фетіди – павільйон Фазанник, інкрустований корою дуба, ясена і клена. Цей павільйон став останнім творінням першого архітектора «Софіївки» Л. Метцеля. Деякий час у павільйоні утримували фазанів. Він відбудований після повені 1980 р. Всередині Фазанника басейн з фонтанчиком.
Изображение Изображение Изображение
Доріжкою проз павільйон долаємо останній підйом і виходимо до найбільшого в парку Верхнього ставу, площею 8,6 га. Він є центром усіх гідротехнічних споруд. Польський поет Станіслав Трембецький назвав його Чаруючим морем. Посеред ставу насипний острів, який символізує острів Ея, де жила чарівниця Кірка (Цирцея). Це вона перетворювала супутників Одіссея у свиней. Той же С. Трембецький вважав, що в такому прекрасному місці не могла жити зла чарівниця, через що острів отримав назву Острів Анти-Цирцеї (ще одна його, вже народна назва – Острів Кохання). Перші власники парку діставалися на острів поромом. У середині – другій половині ХІХ ст. острів з’єднали з берегом дерев’яним мостом і на ньому з’явився багато прикрашений ліпниною восьмигранний Рожевий Павільйон за проектом академіка А. Штакеншнейдера.
Изображение Изображение
На південному березі Верхнього ставу влаштований Амстердамський шлюз.
Изображение Изображение
Неподалік від нього стоїть ще один «шуваловський» бюст – Сократа. Від шлюзу починається підземний канал – річка Ахеронт (ріка смутку і печалі в підземному царстві). Ахеронт – найдовша штучна річка в Європі, має 223-224 м. В його склепінні влаштовані чотири люки для освітлення і вентиляції. Тунель розрахований Л. Метцелем так, що стіни його сухі, а всередині немає протягів. Цього разу нам, нарешті, пощастило пропливти Ахеронтом (через будній день не було звичних величезних черг).
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
Підземна річка виводить в овальне Ахерусійське (Ахеронтійське) озеро.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Через нерухомість поверхні води його часом називають Мертвим озером. Надлишок води з озера частково надходить підземним каналом на північний захід, у фонтан «Семиструмінь», наповнює тут невеликий басейн і, вбираючи води Мнемосіни, впадає в Іонічне Море. Інша частина вод Ахерусійського озера витікає на південний захід, потрапляючи у штучний канал Каскаду. Каскад символізує очищення від гріхів перед потраплянням душ на Острови Блаженних (у «Софіївці» їм відповідає Площа Зборів). На кожній сходинці у потоках вогняної води Флегетону змивалося тавро одного зі смертних гріхів.
Изображение Изображение Изображение Изображение
Через каскадний канал перекинутий ще один з численних паркових мостів.
Изображение Изображение


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Національний дендрологічний парк "Софіївка"
СообщениеДобавлено: 22 ноя 2013, 19:56 
Не в сети
Младший лейтенант
Младший лейтенант
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02 окт 2009, 19:35
Сообщения: 364
Откуда: м.Кагарлик, Київська область
Далі вгору по схилу долини справа розташований Англійський парк площею 2 га. Він був започаткований у 1890-1891 рр. під керівництвом В.В. Пашкевича (тоді завідувача парком і викладача Головного училища садівництва). Тут ростуть понад 100 видів і форм рослин. З боку Верхнього ставу Англійський парк обмежений широкою дорогою, обсадженою столітніми липами, а з заходу прилягає до Партерного амфітеатру. За Потоцьких тут був парадний вхід до парку. Амфітеатр прикрашає комплекс ромбоподібних клумб, обсаджених стриженим самшитом, в обрамленні серпантинних доріжок.
Изображение Изображение Изображение
Раніше клумби засаджувалися трояндами, і амфітеатр називали Долиною троянд. З півночі амфітеатр обмежений Алеєю троянд і корпусом оранжереї.
Изображение
Доріжки його спускаються пологим схилом до фонтану «Семиструмінь». Він символізує характерну для філософії античності єдність числа і слова, «магічну сімку», якій підпорядкований світ. Можливо, символіка ще пов’язана і з семикратним рухом (сімома іпостасями) підземної ріки Стіксу в царстві Аїду.
Изображение Изображение Изображение
Від нижнього кінця Партерного амфітеатру спускаємося в напрямку північного берега Іонічного моря. Тут на роздоріжжі – скульптура старого чоловіка (яким Одіссей уперше з’явився додому після мандрів). Звідси доріжка веде направо і вгору – до обеліску «Орел».
Изображение
Нижче на схилі цього ж пагорба, на Верхній алеї парку – Грот Аполлона.
Изображение
Мнемосіна, богиня пам’яті, народила від Зевса дев’ятьох доньок – прекрасних Муз. Одного разу від їх чарівного співу почала рости гора Гелікон. Зупинити його ріст був посланий богами крилатий кінь Пегас, від удару копита якого на Геліконі почало бити джерело натхнення – Гіппокрена (гр. «Коняче джерело»). Його води також повертали сили, через що символ джерела «Гіппокрена» у «Софіївці» декорований чашею зі зміями – символом бога лікування Асклепія, сина Аполлона. В 1851 р. на п’єдесталі біля джерела встановили скульптуру Афродіти Анадіомени.
Изображение Изображение
Поряд справа, закритий зараз гратами – грот «Дзеркало Діани» (Артеміди, богині лісів, лісових мешканців і полювання, сестри Аполлона). В його глибині – ще одне джерело, вода якого наповнює невеликий басейн. Звідси підземними водотоками його вода надходить у джерело «Гіппокрена», фонтан «Сріблясті струмки» та джерело «Залізна рура». Вода джерела відноситься до радонових мінеральних вод, у 1846 р. біля входу до парку була навіть влаштована невелика водолікарня. Освітлюється грот «Дзеркало Діани» через люк у куполі.
Изображение Изображение
А навпроти скульптура брата Артеміди – Аполлон Бельведерський.
Изображение
В північно-східному кінці Іонічного Моря через водойму перекинутий ажурний місток. З нього відкривається ще одна панорама Долини Гігантів.
Изображение Изображение
У верхній частині Іонічного Моря, біля Долини Гігантів, влаштований Великий Водоспад, заввишки майже 15 м. Вода його надходить каналом Каскаду з Ахерусійського озера.
Изображение Изображение Изображение Изображение Изображение
У верхній частині водоспаду під його ложем знаходиться невеликий наскрізний тунель. Туди можна потрапити з Темпейської долини.
Изображение
Цим же ажурним мостом можна потрапити на Острів Схерія, де жили феакійці. Сюди морські хвилі викинули Одіссея. В цьому куточку парку розташована широка Площа Зборів, посеред якої – Храм Посейдона (за легендою, сюди феакійський цар Алкіной привів Одіссея для зустрічі зі знатними громадянами). Його в «Софіївці» символізує круглий басейн з величезною гранітною вазою з квітами в центрі. Надлишок води з цього басейну витікає через підземний канал, який символізує ще одну з річок підземного царства – Аорніт («Безкінечна»), впадаючи потім у Стікс і нарешті в Іонічне Море.
Изображение
На гранітних сходах з південно-східного краю Площі Зборів з часом була встановлена скульптура Паріса, винуватця Троянської війни. Якщо пройти цим же берегом Іонічного Моря вниз від Площі Зборів, потрапляємо спочатку до Гроту Тантала,
Изображение
а потім до Гроту Скілли.
Изображение
Повертаємося до Павільйону Флори вже західним берегом Іонічного Моря.
Изображение
Тут проходять дві основні алеї – Верхня і Нижня. На майданчику Верхньої алеї стоїть скульптура бога Гермеса. Потім, тимчасово об’єднуючись, алеї утворюють терасу Бельвю. Далі на схилі горба між алеями стоїть статуя Еврипіда (видно на фото). Вона була знайдена під час розкопок Херсонесу і куплена С. Потоцьким для «Софіївки». Скульптура стоїть на цьому ж місці з 1800 р. Є думка істориків, що це може бути єдине автентичне зображення цього видатного поета. Біля підніжжя горба протікає ручай – річка підземного царства Мнемосіна («Та, що пам’ятає»). Її води наповнюють Джерело Пам’яті. На північний захід від Верхньої алеї розташоване урочище під назвою Звіринець. Тут протікає ще один ручай, що символізує ще одну з річок Аїду – Кокіт («Стогнуча»). Від Павільйону Флори через Грекову балку повертаємося до готелю (перед цим, як говорив, сам бігаю швиденько сфотографувати об’єкти біля Головної алеї).


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 17 ноя 2015, 19:37 
Не в сети
Полковник
Полковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 27 авг 2007, 17:22
Сообщения: 4420
Откуда: Львов
Руины большого фонтана в Стийском парке, Львов:

Изображение

Изображение

Изображение


Изображение


Изображение


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Экзотические деревья во Львове
СообщениеДобавлено: 12 июн 2016, 21:04 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 31 май 2015, 12:32
Сообщения: 65
Парковое искусство во Львове наиболее активно развилось "при Бабуле Австрии". Остатки оборонительных валов и другие не застроенные участки облагораживались зелеными насаждениями, иногда редких видов.

Волонтеры произвели учет экзотических взрослых деревьев.
Львовские деревья стали памятниками

Нашел место около Галичфарма, несколько саженцев, по форме листьев похожи на гинкго.
Реликтовый вид - современник динозавров. Стоимость немалая - от 10 долларов за штуку.

https://cloud.mail.ru/public/HoQg/Gp47WpZkM
https://cloud.mail.ru/public/NBuk/qRPw6hRMS


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 30 апр 2017, 19:58 
Не в сети
Младший сержант
Младший сержант

Зарегистрирован: 31 май 2015, 12:32
Сообщения: 65
К предыдущим ссылкам дублирую фото саженцев гинкго двухлопастного.
ИзображениеИзображение ИзображениеИзображение
Взрослые деревья этого вида во Львове можно пересчитать на пальцах, помню несколько мест:
1. На ул.И.Франко между номерами 122 и 124.
2. На территории школы №9 (ул.Коперника,40)
3. По ул.Пекарской в парке ветеринарного университета.
4. На ул.Шота Руставели, 5
5. На территории госпиталя пограничной службы.
Пишут - есть и на Высоком Замке.

Интересная ретро-передача Парк "Знесіння" у Львові. 1992 р.

За прошедшие 25 лет парк не утратил своих территорий, его холмы выглядят по-прежнему единой зеленой громадой на фоне города. Тем более, что в суде ведется борьба с незаконными действиями застройщиков (стройплощадка на ул.Довбуша,15).


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: Парки
СообщениеДобавлено: 01 май 2017, 19:10 
Не в сети
Подполковник
Подполковник
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10 сен 2010, 9:30
Сообщения: 2395
пионэр писал(а):
За прошедшие 25 лет парк не утратил своих территорий, его холмы выглядят по-прежнему единой зеленой громадой на фоне города. Тем более, что в суде ведется борьба с незаконными действиями застройщиков (стройплощадка на ул.Довбуша,15).


Боротьба ведеться, але забудовники роблять свою справу!

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

ИзображениеИзображение

Вже викопаний величезний котлован і дно його бетонується!

ИзображениеИзображение

_________________
Наполеон Бонапарт: "Любов до Вітчизни – перша чеснота цивілізованої людини!"


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 35 ]  На страницу Пред.  1, 2

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB
free counters